Літо, літечко !!! В садочку пора оздоровлення, єднання з природою, цікавих ігор та спортивних змагань ...

Конкурс на кращий куточок народної іграшки

В Охтирському дошкільному навчальному закладі (ясла-садок) «Орлятко» в березні 2017р., з метою зібрати, зберегти, поповнити навчально-ігрове обладнання дошкільного навчального закладу зразками іграшок, виготовлених у кращих традиціях українського народу, було проведено огляд куточків народної іграшки.

 

Для початку було визначено кількість куточків в закладі та їх наповнення. Результати можна прослідкувати за таблицею:

 

Вікова

група

ПІБ вихователя

Назва, вид іграшки

Матеріал виготовлення

Група «Веселка»

(5-й рік життя)

Міщенко

Руслана Олексіївна

 

Панченко

Людмила Михайлівна

Ляльки-мотанки «Хлопчик», «Дівчинка»

Тканина, нитки

Оберіг «Домовик»

Тканина, нитки

Ялинкова іграшка «Янгол»

Солома

Свищики «Півник», «Соловейко»

Глина

Іграшки «Зайчик», «Корівка», «Баранець», «Хатка», «Котик»

Глина

Скринька «Господарі»

Глина

Іграшка «Возик» для декору

Дерево

Іграшка «Вантажівка»

Дерево

Іграшка-забава «Курочки»

Дерево

Іграшка «Коник»

Дерево

Свищик «Півник»

Дерево

Іграшка «Свинка»

Дерево

Група «Казка»

(6-й рік життя)

Шевченко

Надія Іванівна

 

Шидловська

Світлана Миколаївна

Ляльки-мотанка «Дівчинка»

Тканина, нитки

Ляльки-мотанка

Нитки

Ляльки-мотанка

Хустка

Іграшка «Янгол»

Солома

Лялька

Солома

Іграшка «Ведмедик»

Дерево

Музична іграшка «Сопілка»

Дерево

Свищики «Баранець», «Півник»

Глина

Іграшки «Свинка», «Котик»,

«Баранець»

Глина

Куточки створено з метою формування та поглиблення знань про культуру нашого народу через народну іграшку. Вони розташовані на рівні очей дитини та мають вигляд поличок, на кожній з яких розташовано певний вид іграшок (за матеріалом, з якого виготовлено).

Ознайомлення з іграшками відбувається поетапно, в залежності від віку дітей. Починають формувати знання дітей з ляльок-мотанок з тканини (простіший варіант), потім свищики з глини в молодшому дошкільному віці (4-й рік життя) закінчуючи виробами з соломи в старшому дошкільному віці.

Дізнаються діти про різні види іграшок через розповіді вихователя, обстеження іграшок, дидактичні ігри, спеціально організовані заняття з ознайомлення з соціумом та образотворчої діяльності, художньої праці, де можуть закріпити знання та проявити творчість.

Цікаві дітям зустрічі з народними умільцями, що вміють виготовляти іграшки, володіють мистецтвом розпису. Зазвичай, під час таких зустрічей діти мають змогу самостійно виготовити іграшки або ознайомитися з прийомами їх розпису, наприклад, елементи петриківського розпису «Свищик півник», виготовлення ляльки з ниток тощо.

Допомагають  у створенні та наповненні куточків батьки вихованців, які приносять нові зразки народних іграшок. Завдяки їм, куточки перетворюються у міні-музеї народної іграшки. Це відбувається двічі на рік на тематичні тижні, які мають назви «Іграшками граюся про довкілля дізнаюся» та «Речі створюють не святі, а руки майстра золоті» (народні промисли). Створені міні-музеї мають змогу розглянути обстежити не тільки діти групи, а й вихованці інших груп, для яких проводяться екскурсії.

 

Результативність роботи помітна під час перегляду дитячих робіт, бесід з ними та проведення дітьми старшої групи екскурсій по міні-музею народної іграшки. Систематична робота поглиблює знання дітей та підкріплює їх практичною діяльністю, що приносить задоволення дітям від дотику до культури народу.

 

 

Куточок народної іграшки

в групі "Веселка"

 

(молодший дошкільний вік)

 

 

Куточок народної іграшки

в групі "Казка"

 

(старший дошкільний вік)

 

 Друк  E-mail

Конспекти занять народознавчого спрямування

Інтегроване заняття для дітей раннього віку

Тема: До бабусі в гості

Вид:  інтегроване, підгрупове

Програмовий зміст:

-        Розвивати інтерес до людей різної статі, віку.                          

-        Вправляти в уміння запамятовувати й на прохання дорослого виразно розповідати забавлянки.

-        Навчити пізнавати властивості художніх матеріалів через освоєння маніпулятивних  дій з тістом.

-        Формувати елементарні уявлення про продукти харчування та їх приготування –  бублики.

-        Виховувати доброзичливість, виробляти в умінні приємно спілкуватися.

Матеріал: бублики, кошик, тісто, мак, дощечки, серветки, велика хустка.

 

Хід заняття

І. Мотивація до діяльності

- Сьогодні у нас у групі з’явиться ще один гість, але щоб цей гість з’явився вам треба всім заплющити очі!

Вихователь пропонує всім дітям заплющити очі. В цей час вона вдягає на голову хустку та окуляри

-         Добрий день, діти я бабуся. Я прийшла до вас в гості не з пустими руками, а з гостинцями. Хочете подивитися що я вам принесла в кошику.

ІІ. Основна частина

1.      Розгляд бубликів

Вихователь відкриває серветку та пропонує дітям зазирнути в кошик

- Що це? (бублички)

- З чого вони зроблені? ( з тіста )

- Якої форми? ( круглі )

- Чим прикрашені? (маком)

Вихователь пропонує приготувати для гостей бублички

-          З чого ми зробимо бублички? (з тіста)

 

2.      Промовляння потішки «Я печу, печу, печу»

Вихователь пропонує дітям пригадати потішку «Я печу, печу, печу»

Я печу, печу, печу

Діткам всім по калачу.

Маком я їх потрушу,

В піч гарячу посаджу.

Випікайтесь, калачі,

У натопленій печі.

Буду діток я скликати,

Калачами частувати.

 

3. Розгляд-обстеження маку

- Чим ми будемо прикрашати бублички? (маком)

- Що це? (мак)

- Якого він кольору? (чорний)

- Який за величино.? (маленький )

- Якої форми? ( круглі )

4. Підготовка до ліплення. Пальчикова гімнастика «Ми - пекарі»

Пекарями щоб стати,

Треба пальці розім’яти.

( стискають і розтискають кулачки )

Тісто розминаємо,

У стовпчики скачаємо

( Потерти долоньки одне об одну )

Далі зігнемо у кільця.

( імітаційні рухи )

      От і бублик, подивіться !

      (скласти кільце з долоньок )

      5.  Практична робота дітей.

Ліплення бубликів з тіста

      ІІІ. Підсумок

      Вихователь пропонує дітям помити руки і посмакувати її бублички.

 

Інтегроване заняття для дітей молодшого дошкільного віку

Тема: Килимок для друга

 

Вид: інтегроване, підгрупове

Програмовий зміст:

-          Збагачувати знання про українську культуру, народні ремесла, зокрема килимарство;

-          Сприяти розвитку пошуково-дослідницької діяльності, надати дітям можливість експериментувати з нитками та тканиною;

-          Удосконалювати вміння обстежувати предмети, порівнювати їх між собою;

-          Прищеплювати навички уважного слухання та розуміння змісту сприйнятого на слух повідомлення, запитання; заохочувати до висловлювання власних думок;

-          Збагачувати уявлення про устрій людського житла, предмети домашнього устрою людей в минулому та сучасності; формувати вміння встановлювати зв`язки між призначенням предмета та матеріалом, з якого він зроблений; ознайомлювати з новими предметами, речами, знаряддям, матеріалами;

-          Сприяти усвідомленню важливості виконання потрібної справи;

-          Розвивати дрібну моторику рук;

-          Виховувати патріотичні почуття, повагу до культурних надбань українського народу;

-          Плекати вміння товаришувати, відчувати потребу у співчутті та взаємодопомозі.

 

Матеріали: аудіозапис, відеоролик «виготовлення килимів», нитки для вишивання та в’язання, смужки тканини різного кольору, будівельна сітка, картинки із зображенням предметів до гри «Добери потрібну річ», натуральні приклади сучасних та давніх килимів

 

Попередня робота: перегляд альбому «Народні ремесла», обстеження предметів домашнього вжитку минулого, відвідання музею народознавства, д/г «Що якому майстрові потрібно?»

 

Хід заняття

І. Мотивація діяльності

- Діти, сьогодні в дитсадок не прийшов Саша. Він захворів. Про це повідомила мене його мама. Вона прислала на телефон голосове повідомлення. Ось послухайте.

 Звучить аудіозапис:

«Доброго ранку. Саші сьогодні не буде в дитсадку, він захворів. У нього кашель та температура. Це, мабуть, через те, що він стає босими ніжками на підлогу, коли встає з ліжка. До побачення».

- Ось бачите, яка прикра історія. Як ви думаєте, чого у Саші мерзнуть ніжки?

- Це ж тепер Саша буде весь час хворіти, часто пропускати дитсадок. Вам його шкода?

- А що ж робити?

Вихователь вислуховує всі припущення дітей та підводить їх до того, що краще буде виготовити Саші килимок до ліжечка, щоб в нього не мерзли ніжки.

- А чи знаємо ми як робити килимок?

 

ІІ. Основна частина

1. Розповідь вихователя «Мистецтво килимарства»

- Ще з давніх-давен люди виготовляли килими. В Україні теж були майстри килимарства, які виготовляли чудові доріжки, килими. Їх поважали та дякували за гарні речі. Адже зовсім не просто виготовити такий килим, щоб був міцним, теплим, красивим. Потрібно прикласти багато вміння та терпіння.

 

2. Перегляд відеоролика про виготовлення килимів

- Діти, хочете ви подивитися, як виготовляють килими народні майстри?

- У цьому нам допоможе наш розумний комп’ютер.

Перегляд відеоролика «виготовлення килимів»

- Що ви цікавого дізналися про виготовлення килимів?

 

3. Д/г «Добери потрібну річ»

- Яка  клопітка та цікава робота у майстрів килимарів. А що ж потрібно для виготовлення килимів?

- Давайте розглянемо картинки та відберемо потрібні речі.

Діти відбирають картинки та прикріплюють їх на дошці біля зображення майстра

 

4. Обстеження-розгляд килимів

- Сучасні майстри теж виготовляють килими, але вони відрізняються від тих, які зробили давні килимарі. Давайте їх розглянемо.

Діти на груповому килимку розглядають натуральні приклади килимів, називають кольори, візерунки, обстежують дотиково, визначають м’якість.

- Діти, який килим вам сподобався більше? Чому?

 

5. Пошуково-дослідницька діяльність з нитками, тканиною

- Щоб зробити гарний килим, майстрові потрібно багато ниток. Діти, як ви думаєте, які нитки потрібні для виготовлення килима?  (Різнокольорові, міцні)

- Давайте проведемо експеримент, щоб визначити, які саме нитки потрібні майстрові.

Дітям пропонуються нитки для вишивання та в’язання. Вони пробують їх розірвати, визначають, що чим товща нитка, тим вона міцніша, а отже і килим буде міцним та теплим.

-А ще для виготовлення килимка можна використати смужки тканини. Давайте і їх дослідимо: чи міцні вони та теплі і чи гарний з них міг би вийти килим.

Діти обстежують смужки тканини і доходять  до думки, що і з такого матеріалу може вийти міцний килимок.

6. Практична діяльність

- Молодці, діти, ви добре попрацювали, багато дізналися про килимарство і, мабуть, вже готові робити килимок для Саші.

а) пояснення послідовності виконання роботи

- У нас є спеціальні смужечки тканини, вони різного кольору. І є килимова сітка. Ми будемо на цю сітку прив’язувати смужечки і у нас вийде гарний, теплий, різнокольоровий килимок.

б) практична діяльність дітей

 

ІІІ. Підсумок заняття

- Діти, вам сподобався килимок, який ми виготовили для Саші?

- З якими побажаннями ми його йому подаруємо?  

 

Інтегроване заняття для дітей старшого дошкільного віку

Тема: Козацькими стежками

Вид: інтегроване, підгрупове

Програмовий зміст:

-          Поглиблювати знання дітей про історію українського козацтва, його кодекси , лицарські правила , життя козаків в давнину , їх звичаї , традиції ; закріплювати знання про світ речей , якими користувалися козаки в давні часи в побуті , в походах та під час бою.

-          Закріпити знання про визначні місця України : їх назви, особливості зовнішнього вигляду ; впізнавати та  називати їх під час перегляду відеоролика.

-          Вправляти в умінні користуватися умовною міркою під час вимірювання рідких та сипучих речовин ; закріпити рахунок в межах 10.

-          Продовжувати вчити складати творчі розповіді за допомогою предметних картинок  ;  вміти пояснити зміст прислів’я.

-          Розвивати увагу, мислення, пам’ять, зв’язне мовлення.

-          Виховувати любов до рідного народу, краю; патріотичні почуття через впровадження козацьких виховних традицій.

 

Матеріал : демонстраційний: ноутбук , відеоролик про визначні місця України, ілюстрація до прислів’я, схема – рецепт;

 роздавальний: речі , які належали козакам та інші речі; тарілки, ложки, продукти для приготування куліша, лічильні палички, розрізні картинки , предметні картинки.

 

Хід заняття:

І. Мотивація до діяльності

Вихователь пропонує дітям переглянути відеоролик з зображенням визначних місць нашої країни.

-     Які краєвиди побачили ?

-     Що впізнали ? Назвіть.

-     В якій країні знаходяться всі ці місця ? ( в Україні ).

-     Наша країна дуже красива , в ній з давніх–давен є багато красивих місць.

А є такі країни , в яких майже немає красивих місць , родючих земель , і люди цих країн хотіли захопити наші землі , жити на цих землях , в цій країні. Але дуже добре , що в нашій країні завжди : як зараз так і в давнину були люди , які захищали наші землі від ворогів , не давали їм загарбати їх

 - Чи знаєте ви , хто це такі були ?

 - Хто в давнину захищав наші землі ? ( козаки )

 - Так , це були козаки.

 

ІІ. Основна частина

1. Дидактичне завдання « Вибери необхідні речі».

- Що ви знаєте про козаків ? ( відповіді дітей ).

- Відправляючись в похід козаки брали з собою все необхідне .

- Що ж вони брали з собою ?

На столі розкладені різноманітні речі ; діти з купи речей кожен вибирає одну річ , яка на їх думку необхідна козакові в поході , пояснюють свій вибір, наприклад : казан – для того , щоб готувати їжу ; шабля – щоб оборонятися в бою ; рюкзак – щоб складати всі необхідні речі тощо.

Потім всі ці речі складають окремо на стіл.

 

     2. Дидактична вправа «Готуємо за рецептом»

- Подорожуючи козаки готували собі їжу. Яка славнозвісна їжа козаків ? ( куліш )

- А чи знаєте ви з яких продуктів готується куліш ? Назвіть їх.

- Ось в мене є рецепт, який козаки завжди мали при собі. Тут рецепт на одну порцію куліша, а це значить – на одного козака. Кухар рахував на скількох козаків готувати, помножував кількість козаків на цю порцію і так готував , щоб на всіх вистачило.

            - А чи хочете ви за цим рецептом спробувати зготувати собі справжній куліш ?

            - Щоб на всіх вистачило кожен буде собі набирати продукти для куліша за рецептом. Потім ми все зсипемо в один казан і попросимо наших кухарів , які працюють в садочку , щоб нам його зготували.

Діти миють руки , одягають фартушки.

Діти за рецептом беруть продукти , вимірюють їх умовними мірками кожен собі в тарілку , потім все висипають в казан , помічник вихователя відносить казан на кухню.

 

      3. Фізкультхвилинка :

- У вільний час козаки розважалися. Вони грали в різноманітні ігри. Дуже полюбляли гру « Ой Василю-товаришу». Давайте і ми трішки розважимося та пограємо в цю гру.

Лічилкою вибирають Василя :

Стоїть верба над потоком

Похилилась одним боком.

Похилилась до води

Ти – води.

Слова до гри :

Ой Василю-товаришу ,

Подивись-но на нас.

Відгадай-но товаришу

Яка праця у нас.

А як не вгадаєш будемо карати.

Тоді будеш перед нами

Три дні танцювати.

Показують рухи : рубають дрова , чистять картоплю , підмітають , косять .

 

4.      Дидактична гра «Склади з частин ціле»

Вихователь пропонує скласти дітям картинки з частин і відгадати на кого вони можуть вказувати. Діти складають розрізні картинки з зображенням предметів , які вказують на коня. Вихователь ставить запитання типу:

- Що ти склав? Для чого це потрібно?

            - А в тебе що ? тощо

- Так кому потрібні всі ці предмети ? (коню)

- Ким є кінь для козака у поході ? (помічником, другом , товаришем).

- Чому ? (складання міні-розповідей про значення коня в житті козака).

 

     5. Обговорення прислів’я «Кінь – козакові крила» (мнемотехніка)

Вихователь прирощує дітям подивіться на картинку-схему.

            - Що на ній зображено ? ( кінь , козак , крила ).

            - Як ви можете пояснити те, що зображено на картинці?

Розбір прислів’я : « Кінь – козакові крила».

 

     6.  Складання розповіді про життя козаків (мнемотехніка)

– А чи хочете ви скласти власну розповідь про життя козаків?

-       В цьому нам допоможуть ці картинки (на столі перевернуті донизу картинки з зображенням різних предметів)

-       А щоб ми не забули свою розповідь, ми запишемо її на диктофон.

Діти по черзі беруть по одній картинці і розповідають про використання даної речі козаками.

Розповідь записується на диктофон, а  потім прослуховується дітьми.

 

    7. Розгляд справжнього куліша.

Помічник вихователя заносить казан з  кулішем. Вихователь відкриває казан, пропонує роздивитись його ближче, звертає увагу на колір, запах.

 - У нас вже скоро буде обід, то ж і скуштуємо його за обідом.

 

            ІІІ. Підсумок.

 - Що нового , цікавого дізналися про життя козаків ?

 

 - Що сподобалося виконувати найбільше ?

 Друк  E-mail

Семінар-практикум "Національно-патріотичне виховання"

На базі Охтирського дошкільного навчального закладу (ясла-садка) «Орлятко» 14.02.2017р. було проведено семінар-практикум для педагогів міста на тему «Національно – патріотичне виховання у цілісному процесі організації життєдіяльності дітей".

До вашої уваги план заходу:

 

з/п

Зміст питання і

форма проведення

Час проведення

Місце

проведення

Відповідальні,

виконавці

1.

Реєстрація учасників семінару

8.50 – 9.00

Музично-спортивна зала

Вихователь- методист ДНЗ «Орлятко» Кисіль А.С.

2.

Консультація

«Мета, завдання та принципи реалізації національно-патріотичного виховання»

9.00 – 9.15

Музично-спортивна зала

Керівник семінару-практикуму Медененко С.П.

3.

Перегляд елементів організованої освітньої діяльності з пріоритетом завдань національно-патріотичного виховання:

Інтегроване заняття

«В гості до бабусі»

Інтегроване заняття

«Килимок для друга»

Інтегроване заняття

«Козацькими стежками»

 

 

9.15 – 9.30

 

9.30 – 9.50

 

9.50 – 10.20

 

 

 

Група «Колобочки»

(ранній вік)

Група «Веселка»

(5-й рік життя)

Група «Дзвіночки»

(6-й рік життя)

Вихователі  ДНЗ «Орлятко»:

Харченко Т.В.

 

Панченко Л.М.

 

Цокур Т.В.

 

4.

Методичні рекомендації

«Розвязання основних завдань національно-патріотичного виховання за лініями розвитку»

10.20 – 10.40

Музично-спортивна зала

Керівник семінару-практикуму Медененко С.П.

5.

Елементи тренінгу

«Особливості патріотичного виховання дошкільників на сучасному етапі»

10.40 – 11.00

Музично-спортивна зала

Керівник семінару-практикуму Медененко С.П.

6.

Обмін досвідом

«Впровадження гуманістичних та патріотичних ідей В. Сухомлинського»

11.00 – 11.20

Музично-спортивна зала

Керівник семінару-практикуму Медененко С.П.

7.

Виставка-огляд

«Презентація наочно-дидактичного матеріалу по національно-патріотичному вихованню»

11.20 – 11.40

Музично-спортивна зала

Вихователь- методист ДНЗ «Орлятко» Кисіль А.С.

8.

Консультація

«Роль народознавства в роботі з батьками»

11.40 – 11.50

Музично-спортивна зала

Вихователь- методист ДНЗ «Орлятко» Кисіль А.С.

9.

Підведення підсумків

11.50 – 12.00

Музично-спортивна зала

Керівник семінару-практикуму Медененко С.П.

 Друк  E-mail

Стратегія національно-патріотичного виховання дітей та молоді

З метою виховання громадянина-патріота України, утвердження любові до Батьківщини, духовності, моральності, шанобливого ставлення до національних надбань Українського народу, наслідування найкращих прикладів мужності та звитяги борців за свободу та незалежність України як з історичного минулого, так і захисників, які сьогодні відстоюють суверенітет та територіальну цілісність держави у боротьбі із зовнішньою агресією, а також визначення ефективних механізмів системної взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інститутів громадянського суспільства у питаннях національно-патріотичного виховання постановляю:

1. Затвердити Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 - 2020 роки (додається).

2. Кабінету Міністрів України:

1) розробити за участю представників державних органів, органів місцевого самоврядування, організацій громадянського суспільства, провідних вітчизняних учених та затвердити:

у двомісячний строк — план дій щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 — 2020 роки;

до 31 грудня 2015 року — державну цільову програму з національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 — 2020 роки;

2) забезпечувати щороку підготовку та оприлюднення до 14 жовтня звіту про виконання у поточному році плану дій щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 — 2020 роки;

3) опрацювати питання стосовно визначення центрального органу виконавчої влади з виконання функцій щодо координації заходів, здійснюваних органами виконавчої влади з національно-патріотичного виховання дітей та молоді.

3. Обласним, Київській міській державним адміністраціям активізувати на відповідній території роботу з національно-патріотичного виховання дітей та молоді, створивши для цього, зокрема, координаційні центри як допоміжні органи та залучивши до їх діяльності представників громадськості.

4. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України       П.ПОРОШЕНКО

ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України
від 13 жовтня 2015 року № 580/2015

СТРАТЕГІЯ
національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 — 2020 роки

1. Загальні положення

В Україні національно-патріотичне виховання дітей та молоді має стати одним із пріоритетних напрямів діяльності держави та суспільства щодо розвитку громадянина як високоморальної особистості, яка плекає українські традиції, духовні цінності, володіє відповідними знаннями, вміннями та навичками, здатна реалізувати свій потенціал в умовах сучасного суспільства, сповідує європейські цінності, готова до виконання обов’язку із захисту Батьківщини, незалежності та територіальної цілісності України.

Актуальність національно-патріотичного виховання громадян, особливо дітей та молоді, зумовлюється процесом консолідації та розвитку українського суспільства, сучасними викликами, що стоять перед Україною і вимагають дальшого вдосконалення системи національно-патріотичного виховання, оптимізації державної політики у зазначеній сфері.

Національно-патріотичне виховання має набути характеру системної і цілеспрямованої діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, навчальних закладів, інститутів громадянського суспільства, громадян з формування у людини і громадянина високої національно-патріотичної свідомості, почуття відданості своїй державі.

В основу системи національно-патріотичного виховання має бути покладено ідеї зміцнення української державності як консолідуючого чинника розвитку суспільства, формування патріотизму у дітей та молоді.

Основними складовими національно-патріотичного виховання мають стати громадянсько-патріотичне, військово-патріотичне, духовно-моральне виховання.

Формування ціннісних орієнтирів і громадянської самосвідомості у дітей та молоді повинно здійснюватися на прикладах героїчної боротьби Українського народу за самовизначення і творення власної держави, ідеалів свободи, соборності та державності, успадкованих, зокрема, від княжої доби, українських козаків, Українських Січових Стрільців, армій Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, учасників антибільшовицьких селянських повстань, загонів Карпатської Січі, Української повстанської армії, українців-повстанців у сталінських концтаборах, учасників дисидентського руху в Україні. Також національно-патріотичне виховання має здійснюватися на прикладах мужності та героїзму учасників революційних подій в Україні у 2004, 2013-2014 роках, учасників антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях.

У національно-патріотичному вихованні дітей та молоді важливо використати і виховний потенціал, пов’язаний із героїзмом українців, які боролися в арміях держав — учасників Антигітлерівської коаліції та в рухах опору нацистській Німеччині та її союзникам під час Другої світової війни 1939 — 1945 років, учасників міжнародних операцій з підтримки миру і безпеки.

Також одним із важливих чинників національно-патріотичного виховання має бути шанобливе ставлення до пам’яті про жертв комуністичного та інших тоталітарних режимів в Україні, зокрема жертв Голодомору, політичних репресій і депортацій.

Водночас важливою складовою національно-патріотичного виховання має стати поширення інформації про досягнення наших співвітчизників та їх внесок у скарбницю світової цивілізації, зокрема у сферах освіти, науки, культури, мистецтва, спорту.

Стратегія національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 — 2020 роки (далі — Стратегія) розроблена відповідно до положень Конституції України, законів України «Про освіту», «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті», «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 — 1945 років», Постанови Верховної Ради України від 12 травня 2015 року № 373-УІІІ «Про вшанування героїв АТО та вдосконалення національно-патріотичного виховання дітей та молоді» та інших нормативно- правових актів, а також на основі аналізу стану і проблем національно-патріотичного виховання в Україні за часів її незалежності.

2. Стан і проблеми національно-патріотичного виховання дітей та молоді

Досвід державної політики впродовж усіх років незалежності України засвідчив, що національно-патріотичному вихованню дітей та молоді не приділялось достатньої уваги.

У зв’язку з цим актуалізувалася низка таких проблем:

·  відсутність ефективного механізму формування та реалізації державної політики у сфері національно-патріотичного виховання;

·  брак комунікацій з громадянським суспільством з питань національно-патріотичного виховання;

·  недостатні зусилля держави у сфері політики консолідації суспільства, формування активної громадянської позиції та національно-патріотичної свідомості громадян України, особливо дітей і молоді;

·  брак духовності і моральності у суспільстві;

·  наявність істотних відмінностей у системах цінностей, світоглядних орієнтирах груп суспільства, населення певних територій держави, окремих громадян;

·  наявність імперсько-тоталітарних рудиментів у суспільній свідомості та зумовлених нищенням української духовно-культурної спадщини та історичної пам’яті розбіжностей в уявленнях про історичне минуле, зокрема про тоталітарну добу, голодомори і політичні репресії;

·  незавершеність процесу формування національного мовно-культурного простору, стійкості його ціннісної основи до зовнішнього втручання;

·  відсутність єдиної державної інформаційно-просвітницької політики щодо питань організації та висвітлення заходів із національно-патріотичного виховання;

·  перетворення інформаційного простору на поле маніпуляцій суспільною свідомістю, продукування ціннісної дезорієнтації;

·  недостатня нормативно-правова урегульованість сфери національно-патріотичного виховання;

·  недостатній рівень гармонізації законодавства й управлінських практик у сфері формування громадянської позиції з законодавством та кращими практиками держав Європейського Союзу та інших розвинутих держав;

·  відсутність єдиних методичного та термінологічного підходів до процесу національно-патріотичного виховання;

·  відсутність єдиних стандартів щодо процесів, суб’єктів, їх компетенції та повноважень, якості діяльності у сфері національно-патріотичного виховання;

·  недостатність кваліфікованого кадрового потенціалу в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, у навчальних закладах для організації та здійснення заходів із національно-патріотичного виховання, нерозвиненість низової ланки в системі координації виховних процесів у цьому напрямі;

·  низький рівень матеріально-технічного забезпечення та розвитку інфраструктури у сфері національно-патріотичного виховання.

Відтак, існує нагальна потреба вдосконалення національно-патріотичного виховання дітей та молоді, надання цьому вкрай важливому для держави процесу системності.

3. Мета Стратегії

Метою Стратегії є визначення пріоритетів та основних напрямів національно-патріотичного виховання дітей та молоді, розвитку відповідних інститутів держави і суспільства, забезпечення змістового наповнення національно-патріотичного виховання на основі:

·  формування національно-культурної ідентичності, національно-патріотичного світогляду, збереження та розвитку духовно-моральних цінностей Українського народу;

·  усвідомлення досягнень Українського народу, його інтелектуальних і духовних надбань;

·  розвитку діяльнісної відданості у розбудові України, формування у дітей і молоді активної громадянської, державницької позиції та почуття власної гідності;

·  скоординованої роботи та взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування у сфері національно-патріотичного виховання, їх ефективної співпраці з громадськістю;

·  формування широкої громадської підтримки процесів національно-патріотичного виховання, розширення ролі та можливостей громадських об’єднань, підвищення ролі сім’ї, активної участі волонтерів, активістів;

·  забезпечення системних змін, досягнення високої якості, ефективності, цілеспрямованого та прогнозованого розвитку у сфері національно-патріотичного виховання;

·  сприяння консолідації українського суспільства навколо ідей спільного майбутнього, захисту територіальної цілісності України, реформ і державотворення.

4. Основні напрями досягнення мети Стратегії

Досягнення мети Стратегії здійснюватиметься за такими основними напрямами:

·  удосконалення нормативно-правової бази стосовно національно-патріотичного виховання дітей і молоді;

·  підвищення ролі української мови як національної цінності; забезпечення належної організації науково-дослідної та методичної роботи у сфері національно-патріотичного виховання;

·  вивчення сучасних виховних систем, технологій і методик у сфері національно-патріотичного виховання, узагальнення та поширення

·  найкращого досвіду у цій сфері;

·  впровадження навчальних дисциплін духовно-морального спрямування як основи формування особистості та підгрунтя для національно-патріотичного виховання;

·  формування єдиних стандартів діяльності у сфері національно-патріотичного виховання та інструментів їх впровадження;

·  підвищення професійної компетентності фахівців у сфері національно-патріотичного виховання, налагодження конструктивної взаємодії між суб’єктами національно-патріотичного виховання;

·  забезпечення умов і підтримки з боку держави для ефективної діяльності інститутів громадянського суспільства у сфері національно-патріотичного виховання;

·  забезпечення оптимальної скоординованої діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування у сфері національно-патріотичного виховання;

·  організація та координація інформаційно-просвітницької роботи у сфері національно-патріотичного виховання;

·  здійснення заходів, спрямованих на підвищення престижу військової служби;

·  упорядкування та вдосконалення системи допризовної військової підготовки, підготовки з військово-облікових спеціальностей;

·  профілактика негативних проявів поведінки, злочинності, наркоманії, алкоголізму серед дітей та молоді шляхом залучення дітей і молоді до участі у заходах із національно-патріотичного виховання;

·  розвиток міжнародної співпраці з державами Європейського Союзу та іншими розвинутими державами, які успішно впроваджують заходи у сфері національно-патріотичного виховання;

·  створення системи ефективного моніторингу у сфері національно-патріотичного виховання.

5. Цільові групи Стратегії

Цільовими групами Стратегії є молоді громадяни, які визначають свої життєві перспективи та потребують насамперед світоглядної опори, що не суперечить їхньому практичному досвіду, але розкриває нові можливості, а також діти з огляду на актуальність для них прикладів для наслідування, способів поведінки, що дають їм визнання в колективі однолітків і серед дорослих.

6. Сфери національно-патріотичного виховання

Національно-патріотичне виховання має охоплювати насамперед такі сфери:

·  освіта;

·  наука;

·  культура та мистецтво;

·  профорієнтація на військові спеціальності;

·  історія, вшанування пам’ятних дат та історичних постатей;

·  краєзнавство;

·  туризм;

·  охорона довкілля;

·  фізкультура, спорт, популяризація здорового способу життя;

·  цивільна оборона;

·  оборона України.

Національно-патріотичне виховання дітей та молоді має здійснюватися згідно з розробленими відповідними центральними органами виконавчої влади концепціями, заходами у відповідних сферах національно-патріотичного виховання, із залученням провідних вчених, незалежних експертів, із урахуванням міжнародного досвіду.

7. Стандарти у сфері національно-патріотичного виховання

У сфері національно-патріотичного виховання дітей та молоді мають бути розроблені уповноваженим центральним органом виконавчої влади за участю вчених, незалежних експертів, з урахуванням кращого міжнародного досвіду успішних демократичних держав та упроваджені єдині стандарти, зокрема щодо засобів і способів, форм і методів національно-патріотичного виховання, оцінки досягнень відповідних суб’єктів у цій сфері та їх компетентності.

8. Шляхи та механізми реалізації Стратегії

Для об’єднання зусиль органів державної влади, органів місцевого самоврядування у сфері національно-патріотичного виховання існує потреба у впровадженні єдиної державної політики, адекватних механізмів для консолідації і координації відповідної роботи в економічній, політичній, соціальній, культурній та інших сферах.

Ефективна реалізація Стратегії потребує:

·  чіткої координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади у сфері національно-патріотичного виховання;

·  здійснення заходів з активізації національно-патріотичного виховання дітей та молоді на всіх рівнях такої діяльності у тісній взаємодії між державою та інститутами громадянського суспільства на принципах взаємозацікавленого співробітництва;

·  підвищення рівня організації, покращення функціонування як окремих елементів системи національно-патріотичного виховання, так і всієї системи в цілому;

·  створення механізму підтримки об’єднань, центрів, клубів, діяльність яких пов’язана з національно-патріотичним вихованням дітей та молоді;

·  розроблення системи заохочення громадських об’єднань та активістів за плідну діяльність у сфері національно-патріотичного виховання дітей і молоді.

Для цього має бути розроблено дієвий механізм формування і реалізації державної політики, зокрема опрацьовано питання щодо визначення центрального органу виконавчої влади, на який буде покладено здійснення такої координації, проведення грунтовного дослідження сучасного стану національно-патріотичного виховання дітей та молоді, організацію його поточного моніторингу.

Активізація роботи з національно-патріотичного виховання дітей та молоді на місцевому рівні потребує створення місцевими державними адміністраціями координаційних рад з питань національно-патріотичного виховання як дорадчих органів при місцевих державних адміністраціях із залученням до складу таких рад фахівців з питань освіти, молодіжної політики, фізичної культури та спорту, культури та мистецтва, запобігання надзвичайним ситуаціям, представників Товариства сприяння обороні України, а також інститутів громадянського суспільства відповідного спрямування.

9. Підвищення кваліфікації та професійної компетентності фахівців у сфері національно-патріотичного виховання

Важливим кроком реалізації Стратегії є кадрове забезпечення процесу національно-патріотичного виховання дітей та молоді. У зв’язку з цим на початковому етапі розбудови системи національно-патріотичного виховання зусилля державних органів і неурядових організацій мають бути зосереджені на організації підготовки фахівців із національно-патріотичного виховання дітей та молоді, підвищенні кваліфікації фахівців, які працюють у цій сфері, оволодінні ними знаннями, уміннями і навичками, розробленні для цього відповідних навчальних програм, що забезпечить ефективне впровадження змісту національно-патріотичного виховання, визначеного Стратегією.

Удосконалення професійної компетентності фахівців із національно-патріотичного виховання має відбуватися за допомогою сучасних інтерактивних форм і методів роботи.

10. Удосконалення нормативно-правової бази з національно-патріотичного виховання дітей і молоді

Дальше вдосконалення нормативно-правової бази з питань національно-патріотичного виховання має відбуватися комплексно та у стислий період часу шляхом підготовки нових та внесення змін до чинних нормативно-правових актів щодо:

·  закріплення в установленому порядку завдань та повноважень центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері національно-патріотичного виховання;

·  створення єдиної нормативно-правової основи національно-патріотичного виховання в системі освіти;

·  визначення механізму взаємодії органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та інститутів громадянського суспільства у сфері національно-патріотичного виховання.

11. Реалізація, моніторинг за впровадженням Стратегії

Реалізація Стратегії забезпечуватиметься спільними зусиллями органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інститутів громадянського суспільства.

Для здійснення моніторингу реалізації Стратегії залучатимуться в установленому порядку представники інститутів громадянського суспільства, вчені, фахівці.

Оцінка ефективності реалізації Стратегії грунтуватиметься на результатах виконання відповідного плану дій.

Індикаторами ефективності реалізації заходів із національно-патріотичного виховання дітей та молоді мають стати, зокрема:

·  збільшення відвідуваності дітьми та молоддю закладів, що популяризують культурні та національно-мистецькі традиції Українського народу, а також експозицій музеїв, присвячених національно-визвольній боротьбі за незалежність і територіальну цілісність України;

·  підвищення рівня знань у дітей і молоді про видатних особистостей українського державотворення, визначних вітчизняних учених, педагогів, спортсменів, провідних діячів культури і мистецтва, а також духовних провідників Українського народу;

·  збільшення передплати та обсягів розповсюдження україномовних дитячих і молодіжних друкованих видань;

·  збільшення кількості глядачів на переглядах творів кіномистецтва, що розкривають героїчне минуле та сьогодення Українського народу;

·  розширення сфери застосування української мови дітьми та молоддю; збільшення кількості дітей і молоді, які пишаються своїм українським походженням, громадянством;

·  збільшення кількості дітей і молоді, які подорожують в інші регіони України та до держав Європейського Союзу;

·  збільшення чисельності членів громадських об’єднань, діяльність яких спрямована на національно-патріотичне виховання дітей та молоді;

·  збільшення кількості проведених зустрічей дітей і молоді з ветеранами війни, борцями за незалежність України у XX столітті, учасниками антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях;

·  збільшення чисельності молоді, готової до виконання обов’язку із захисту Батьківщини, незалежності та територіальної цілісності України;

·  збільшення кількості заходів із вшанування героїв боротьби Українського народу за незалежність і територіальну цілісність України.

 

Глава Адміністрації Президента України       Б.ЛОЖКІН

 Друк  E-mail

Лист МОН України Щодо організації роботи дошкільних навчальних закладів по ознайомленню дітей із народними традиціями, святами та обрядами

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Від 20.10.2016 № 1/9-561

Департаменти (управління )
освіти і науки (молоді та спорту)
обласних, Київської міської
державних адміністрацій
Керівники навчальних закладів

Щодо організації роботи
дошкільних навчальних закладів
по ознайомленню дітей із народними
традиціями, святами та обрядами

Нинішній етап розвитку нашого суспільства гостро ставить проблему формування любові та поваги до рідної мови, народних звичаїв, традицій, свят, обрядів, символів та реліквій, які мають великий пізнавально-виховний потенціал.

В календарних традиціях, звичаях і обрядах сконденсована багатовікова культура українського народу, яка живить духовність, моральність, естетику кожної людини.

Організація і систематичне проведення з вихованцями дошкільних навчальних закладів різноманітної за змістом, формами, методами і засобами освітньої роботи по ознайомленню дітей із народними святами позитивно позначається на розвитку інтелектуально-пізнаваль­ної, соціально-моральної, емоційно-ціннісної, художньо-естетичної, фізичної сфер дитячої особистості та її креативності.

Перелік народних традицій, свят та обрядів, з якими можна поступово ознайомлювати дітей у період дошкільного дитинства, міститься у чинних комплексних, окремих парціальних освітніх програмах, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання у дошкільних навчальних закладах.

Оскільки не всі комплексні програми пропонують такий орієнтовний перелік свят, то педагогічний колектив може самостійно визначити тематику таких святкувань з посиланням на інші чинні програми, узгодивши її з батьківською громадськістю свого закладу.

Ознайомлення дітей зі святами та їх залучення до підготовки і святкувань організовуються з дотриманням як усталених світських традицій, так і народних традиційних звичаїв, обрядів, доступних розумінню дітей і відтворенню ними в реальних та ігрових умовах. З метою розширення дитячого світогляду, формування цілісного світобачення, виховання на засадах толерантності, взаємоповаги, ефективної взаємодії та комунікації, успішної соціалізації особистості дошкільника цілеспрямовано використовуються потенційні можливості полікультурного соціуму шляхом ознайомлення дітей у групах дошкільного закладу з традиційними святами інших, крім українського, народів, представники яких є у дитячих колективах.

У дошкільному навчальному закладі рекомендується проводити такі народні свята та окремі обряди відповідно до календарної сезонності: восени – Покрови, свято врожаю; взимку – Святого Миколая, Різдвяні свята, Стрітення; навесні – Великодні свята та різноманітні веснянки; влітку – зелені свята, Івана Купала, обжинки, Спаса тощо.

Виховання дітей на основі національної обрядовості вирішує відразу кілька виховних проблем: виховання любові до рідного краю; естетичне та моральне виховання дітей; формування громадянської свідомості.

Завдання педагогів у роботі з сім’єю - робота з батьками щодо роз’яснення їм всієї важливості дотримання традицій і звичаїв на рівні сім’ї, залучення дитини до святкувань тощо. Дитина повинна знаходитися під постійним виховним впливом матеріальної та духовної культури свого народу.

 

Заступник Міністра                                                            П. К. Хобзей

 Друк  E-mail

  • 1
  • 2
Яндекс.Метрика