Знову осінь! Деякі дітки вперше прийшли до садка. Що таке дитячий садок, хто в ньому працює, які ігри та іграшки можна побачити на на поличках групової кімнати ... Про все це та багато іншого можуть дізнатись діти у вересні

Автомістечко

 

 

 

Не секрет, що сучасна соціальна небезпечна обстановка непокоїть людей усієї планети. В зв’язку зі стрімким розвитком техніки та підвищенням рівня життя збільшився відсоток травм та нещасних випадків, зокрема пов’язаних з транспортом та дорогою. Особливе занепокоєння викликають найменші громадяни суспільства – це маленькі діти. Завдання  дорослих полягає не тільки в тому, щоб оберігати та захищати дитину, але й у тому, щоб підготувати її до зустрічі з різними складними, а іноді небезпечними життєвими ситуаціями.

Низький рівень обізнаності з правилами дорожнього руху та прикладами поведінки на дорозі призводить до того, що причиною дорожньо-транспортних пригод виступають діти-дошкільники. Пояснити можна це тим, що вони не вміють керувати своєю поведінкою, не в змозі визначити відстань до машини, що рухається, її швидкість та переоцінюють свої можливості.   

Уникнути цього можливо лише шляхом проведення відповідної роботи з дітьми з молодшого дошкільного віку. Саме в цьому віці закладається фундамент життєвих орієнтацій в навколишньому середовищі.

Провідна роль у формуванні навичок безпечної поведінки на дорозі у дітей дошкільного віку належить вихователям дошкільних навчальних закладів, які обирають найоптимальніші засоби, методи та форми роботи.

В нашому дошкільному закладі творчою групою вихователів було створено автомістечко для формування безпечної поведінки дітей на дорозі. Бо саме через практику можна якнайкраще засвоїти знання, розвинути вміння та навички.

Метою роботи з дітьми в автомістечку є навчання регулювання валасної поведінки на дорозі в різних небезпечних ситуаціях.

Основними завданнями ми визначили:

-   формувати знання правил дорожнього руху;  

- розвивати вміння орієнтуватися у головних дорожніх знаках, розуміти необхідність користування «зеброю», підземним переходом;

- формувати у дітей навички правильного поводження у небезпечних ситуаціях на вулиці та у міському транспорті;  

-  сприяти становленню основ культури поведінки;  

- виховувати повагу до працівників служби ДАІ.   

Мета та завдання визначені відповідно до Базового компонента дошкільної освіти (нова редакція), освітніх ліній «Особистість дитини», «Дитина у соціумі», «Дитина у світі культури» та «Гра дитини».

    Ми вирішили створити умови щодо профілактики та попередження дитячого дорожньо-транспортного травматизму, сприяти  виробленню в дітей навичок безпечної поведінки на дорозі та розвитку загальної культури поведінки на практиці. Для цього колективом було розроблено план дорожньої розмітки автомістечка та перенесено її на територію дошкільного закладу.

 

Формуючи на території дошкільного закладу автомістечко ми враховували:

-   відповідність дорожньої розмітки (пішохідні переходи, повороти, місця для зупинок тощо);

- доцільність розміщення дорожніх знаків (знак «Пішохідний перехід» біля пішохідного переходу, знак «Пункт першої медичної допомоги» біля медичного пункту ДНЗ тощо);

- необхідність розміщення різноманітних об’єктів (пост ДАІ, стоянки,  «Пункт технічного обслуговування» тощо).

 

Отримане в процесі роботи автомістечко зацікавило дітей своєю новизною, яскравістю елементів (дорожні знаки, зупинки, різні об’єкти), а головне – можливістю активно діяти.

Передбачено було й те, що не завжди, для формування знань правил дорожнього руху, можна провести роботу з дошкільниками в автомістечку 

Сформувавши автомістечко виникла необхідність визначити методи та форми роботи з дітьми різного віку. Творчою групою педагогів ДНЗ «Орлятко» розроблено орієнтовний план роботи з навчання дітей правил дорожнього руху. Матеріал розподілено за віковими категоріями, починаючи з молодшого дошкільного віку дітей 4-й рік життя та  за тематичними блоками, отже, матеріал розміщено послідовно від простого до складного. Головними принципами при формуванні плану роботи були принципи цілеспрямованості, послідовності, системності, доступності, зв’язку з життям.

В плані містяться вказівки на місце використання форм роботи – автомістечко або макет. Ці позначки мають на меті продовження систематичної роботи по формуванню навичок безпечної поведінки на дорозі в зимовий час, коли ускладнюється умови в автомістечку на території ДНЗ.

  Для роботи з дітьми в автомістечку доцільно використовувати такі форми  роботи  як  заняття,  міні-заняття (уроки Моргайчика), розв'язування проблемних ситуацій, моделювання ситуацій, читання художньої літератури, вікторини, дидактичні ігри, рухливі ігри, сюжетно-рольові ігри, зустрічі з працівниками ДПС, бесіди тощо.

  Для того щоб зрозуміти, що саме діти знають, про що думають, що відчувають, педагоги використовують бесіди – це дозволить уникнути передачі вже відомих їм знань або таких, які вони поки не можуть використовувати через їх незрозумілість або відчуженість від сьогодення. Система бесід знайомить дітей з правилами дорожнього руху, видами дорожніх знаків, різновидами доріх та їх розміткою, правилами поведінки в громадському транспорті.

Система міні-занять «Уроки Моргайчика» має на меті навчити дітей орієнтуватися в навколишньому просторі, ознайомити з різними видами транспорту, світлофором, дати знання про зміст понять "вулиця, "дорога", про роль дорожніх знаків, про культуру поведінки в транспорті і на вулиці тощо.

        Крім цього, педагоги широко використовують різні види ігор:

- рухливі програмові ігри;

- дидактичні ігри виготовлені власноруч;

- сюжетно-рольові ігри.

Особливе місце займають сюжетно-рольові ігри. Вихователі намагаються в основу сюжету покласти досвід дитини, її уявлення про навколишній світ. Це колективні ігри, під час яких діти навчаються узгоджувати свої дії з діями інших гравців, не вередувати, діяти організовано. Діти, наче в справжньому житті, по-справжньому переживають свої ролі, відверто виявляють своє ставлення до життя, свої думки та почуття, сприймають гру як важливу справу.

Використання художнього слова сприяє мотивації та заохоченню дітей до діяльності. Зокрема часто використовуються в роботі загадки, вірші, оповідання, казки.

Як відомо, педагогічна робота з дітьми дає кращий результат за умови тісної взаємодії з батьками. Тому вихователі ДНЗ «Орлятко» націлюють батьків вихованців насамперед власним прикладом стимулювати дітей до засвоєння правил безпечної поведінки на дорозі. Наприклад, наголошують на тому, що краще витратити дві хвилини свого часу та дійти до пішохідного переходу, ніж переходити дорогу разом з дитиною у не визначеному для цього місці. Систематично проводяться різні форми роботи з батьками з вирішення цього питання такі як індивідуальні та колективні бесіди, консультації, вікторини тощо.

Залучення батьків до спортивних розваг та їхня допомога у підготовці мають свої позитивні плоди. В ДНЗ «Орлятко» декілька років поспіль організовується спортивна розвага «Велокрос» за активної участі батьків – це забезпечення транспортними засобами своїх дітей, плакати та інші засоби для вболівальників, призи тощо.

Взимку робота в автомістечку ускладнюється в зв'язку з погодніми умовами. Творчою групою педагогів було прийняте рішення використовувати макети автомістечка для забезпечення безперервності роботи. В групах дошкільного віку було виготовлено макети автомістечка. до складу предметно-ігрового середовища макетів входять: ігрове тло, набори ігрових предметів, соціальних споруд, фігурок людей, рослинні об'єкти, машини тощо. Усі ігрові набори є безпечними для дітей, зручні та легко трансформуються.

Макети допомагають закріплювати здобуті знання, застосовувати їх на практиці. Інтерес до дії - основний чинник, який захоплює дітей. Діти самі створюють, змінюють, пристосовують правила своїх дій, вирішують, чи вони потрібні. 

      Обладнання, ігровий матеріал, макети, наявність орієнтовних конспектів занять дозволяє педагогу використовувати різні методи, прийоми роботи з дітьми, моделювати ситуації і практично вправляти дітей у їх вирішенні.

      Систематична робота в автомістечку дає можливість дитині:

-    самостійно вирізняти основні небезпечні чинники довкілля;

-     знати правила безпечного перебування на вулиці;

-     сформувати знання основних правил дорожнього руху;

-     розвинути  уміння передбачати наслідки своїх вчинків;

-  виробити в дитини навички практичних дій під час виникнення небезпечних ситуацій.

     Підбиваючи підсумки роботи в автомістечку, можемо стверджувати, що нам вдалося досягти позитивного впливу на поведінку дітей на дорозі. Показником цього є наші спостереження за старшими дошкільниками, які уважно та стримано переводять своїх батьків через дорогу. 

     Дошкільники добре володіють знаннями щодо правил дорожнього руху для пішоходів та пересування групи дітей під час екскурсій, розуміють "мову" та значення основних дорожніх знаків. Діти набули комунікативного досвіду. Вони залюбки взаємодіють з ровесниками та дорослими, які їх оточують, бачать свою роль і місце в певній ситуації; дотримуються правил безпечної поведінки, правил дорожнього руху, поважають пішоходів та водіїв. А головним є те, що діти навчилися реалізовувати отримані знання на практиці, співвідносити правила безпечної поведінки на вулицях та на дорозі із загальноприйнятими правилами поведінки, контролювати власну поведінку на дорозі.

      Набуті вміння надалі дадуть дітям змогу почуватися впевнено  спокійно в різних ситуаціях дорожнього руху, ефективно діяти, приймати свідомі рішення, задовольняти свої соціальні та індивідуальні потреби.

 

ЛІТЕРАТУРА

1.     Базовий компонент дошкільної освіти / Науковий керівник: А. М. Богуш, дійсний член НАПН України, проф, д-р пед. наук; Авт. кол-в: Богуш А. М., Бєлєнька Г. В., Богініч О. Л., Гавриш Н. В., Долинна О. П., Ільченко Т. С., Коваленко О. В., Лисенко Г. М., Машовець М. А., Низковська О. В., Панасюк Т. В., Піроженко Т. О., Поніманська Т. І., Сідєльнікова О. Д., Шевчук А. С., Якименко Л. Ю. ― К.: Видавництво, 2012.

2.     Бойченко Т.Є. Бережи себе, малюк!: навч.-метод. посіб. для дошкільн. навч. закладів. – К.: Генеза, 2009.

3.     Дорожня безпека для дітей дошкільного віку: книга для дітей дошкільного віку – «Аванті» Київ, 2007.

4.     Левченко Т.Г. «Валеологія щодня. Основи здоровя для дітей 5-6 років. – Х.: Вид.група «Основа», 2013.

5.     Матвіюк Г.Я., Антоненко Л.А., Каракулько В.В. Дорожня абетка: дидактичний посібник. – Тернопіль: Мальва-ОСО, 2005.

6.     Обертинська А.П. Бережи себе, малюк!: Для дітей мол.шк. віку та їхніх батьків/ Худож.: Н.В. Анікіна, В.І. Анікін.- К.: Росава-Н, 2009.

7.     Правила дорожнього руху для дітей. – ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005.

8.     Правила дорожнього руху для дітей. – Х.: Торсінг плюс, 2013.

 

         

 Друк  E-mail

Сюжетно-рольові ігри з макетами

Дошкільний вік – найважливіший етап розвитку і виховання особистості. Це період пізнання дитиною оточуючого світу, період його початкової соціалізації. Саме в цьому віці активізується самостійність мислення, розвивається пізнавальний інтерес дітей, допитливість, відбувається  засвоєння дитиною культури мовлення та спілкування,  елементарних правил користування мовою у різних життєвих ситуаціях.

Сьогодні поняття «Розвиваючі ігри» стало дуже популярним.  Розвиваюча гра – це ефективний інструмент розвитку дитини. А навчитися використовувати цей інструмент необхідно, в першу чергу, дорослому. Іншими словами, методичний опис не менш важливий, ніж сама гра. Він покликаний допомогти батькам, педагогам  повністю розкрити розвиваючий потенціал гри, її здатність розвивати одночасно декілька вмінь і навиків дитини впродовж тривалого періоду часу.

Розглянемо, як можна використовувати розвиваючий потенціал гри на прикладі використання об’ємних макетів до сюжетно-рольових ігор в дошкільному навчальному  закладі (ясла - садок) «ОРЛЯТКО»  Охтирської  міської   ради  Сумської області.

-         Завдання до використання макетів розроблені за принципом «Від простого до складного».

-         Набір складається із 7 макетів з тем «Дитячий садок»,  «Бабусине подвір’я», «Ферма», «Наше місто», «Ліс», «Зоопарк», «Парк». До кожного макету підібрані об’ємні міні-зображення соціальних споруд, людей, рослинного, тваринного та рукотворного світу, тощо.

-         Набір забезпечує виконання завдань базового компоненту дошкільної освіти (нової редакції).

-         З кожним макетом окремо можна виконувати різні ігрові завдання. Після освоєння ігрових вправ з кожним макетом, макети можна об’єднати для творчої діяльності з великою кількістю дітей (до 20 осіб).

-         До сюжетно-рольових ігор з макетами залучаються діти від 2 до 6 років.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сюжетно-рольова гра посідає чільне місце в системі виховання дітей дошкільного віку. Вона активізує дитину, сприяє підвищенню її життєвого тонусу, задовольняє особисті інтереси та соціальні потреби. Враховуючи неоціненну роль гри у житті дошкільника, вважаємо за потрібне ще раз повернутися до цього питання. Наголосимо, що завдання і зміст ігрової діяльності визначаються Базовим компонентом дошкільної освіти (нова редакція).

Проблема гри широко висвітлена в науково-методичній літературі (у працях Д.В. Менджерицької, Л.П.Усової, А.І. Сорокіної, Р.І. Жуковської, В.Г. Нечаєвої та інших авторів-класиків), у сучасних розробках, зокрема Л.В. Артемової, у багатьох статтях педагогів-практиків і методистів, які друкуються у журналах «Дошкільне виховання», «Палітра педагога» та інших педагогічних виданнях.
Незважаючи на це організація ігрової діяльності в дошкільних навчальних закладах потребує істотного вдосконалення. Тому колективом педагогів ДНЗ «Орлятко»  було прийнято рішення по створенню належного предметного середовища яке буде сприятливе для  повноцінного буття дитини в ДНЗ. Перевагу віддали сюжетно-рольовим іграм. А саме  розвиваючим посібникам до них – об`ємним макетам, які б підвищували пізнавальну мотивацію дітей, що є основою формування навчальної діяльності.

Сюжетно-рольові ігри з макетами – це творчі ігри, тому, що діти самі визначають мету, зміст і правила гри, відображають навколишнє життя, діяльність людини та відносини між людьми.

Використовуючи  в своїх іграх  макети, діти «озвучують» людей, «імітують» дії тварин, виконують роботу лікаря, вихователя, будівельника тощо. Діти, наче в справжньому житті, по-справжньому переживають свої ролі, відверто виявляють своє ставлення до життя, свої думки та почуття, сприймають гру як важливу справу.

Залучаючись до гри «Парк» чи «Моє місто»  діти удосконалюють свої конструкторські здібності. Ці ігри спрямовують увагу дитини на різні види будівництва, сприяють набуттю конструкторських навичок організації та зближенню дітей, залученню їх до трудової діяльності. Діти проявляють інтерес до властивостей предметів і бажання навчитися з ними працювати - гратися.  Звичайно, навчаючи дітей гратися макетами  ми вправляємо дітей у виробленні певних навичок, вони дуже важливі для фізичного та розумового розвитку, виховання характеру й волі. Тобто у грі з макетами потрібно дотримуватися певних правил. Кожна гра сприяє розвиткові розумових здібностей дитини, оскільки містить розумове завдання. Діти з задоволенням рахують тварин, визначають яке дерево найвище, а яке низьке. Ігри з макетами розвивають  увагу, пам’ять, логічне мислення, захоплюють  дитину цікавими персонажами, об’єктами, дають радість і задоволення.

Вихователі намагаються в основу сюжету покласти досвід дитини, її уявлення про навколишній світ (дії людей, тварин, птахів).  Частіше ігри з макетами це колективні ігри, під час діти навчаються узгоджувати свої дії з діями інших гравців, не вередувати, діяти організовано.

Макети, такі як «Ферма», «Господарський двір» тісно пов’язані з традиціями народознавства. Вони — невід’ємна складова життя дитини в сучасному дошкільному закладі, важливе джерело засвоєння загальнолюдських цінностей. У сюжеті цих ігор відображається життя людей в давнину, їхній побут, національні традиції, вони сприяють вихованню  людяності, працелюбності, поваги тощо.

Для колективних ігор, коли можн об’єднати  два і більше макети важливо створити предметно-ігрове середовище. Основна вимога — розвивальний характер та реалізація дитиною права на гру (вільний вибір іграшкових наборів до макетів, теми, сюжету гри, місця та часу її проведення); універсальність ігрових макетів, полягає в тому що діти разом з вихователями легко трансформують їх  відповідно до задуму гри, перспектив розвитку.

До складу предметно-ігрового середовища  макетів входять: ігрове тло, набори ігрових предметів побуту, соціальних споруд, фігурок людей, тварин, рослинні об’єкти, тощо. Усі ігрові набори є безпечними для дітей, зручні та легко трансформуються.

Вихователі використовують ігри відповідно до теми блочно –тематичного планування та завдань тематичного дня. Змістове наповнення макетів  цікаве, пізнавальне, пошукове, привабливе, яскраве і водночас  просте. Воно не тільки привертає  увагу дитини, а й пробуджує, активізує  її мислення.

Під час використання ігор з макетами дітям пропонуються завдання, які за змістом пов’язані з освітніми лініями, а саме «Мовлення дитини», «Дитина в сенсорно пізнавальному просторі», «Гра дитини», «Дитина у природномудовкіллі», «Дитина в соціумі» .

Мета ігор з макетами — розвиток розумових здібностей та формування навичок практичного життя  дитини дошкільного віку.
Інтерес до дії — основний чинник, який захоплює дітей. Діти самі створюють, змінюють, пристосовують правила для своїх дій, вирішують, чи вони потрібні.

Ці ігри допомагають закріплювати здобуті знання, застосовувати їх на практиці.

План дає вихователеві змогу заздалегідь продумати методи й прийоми навчання і виховання дітей, бачити шляхи досягнення поставленої мети. Усе, що планує вихователь, має забезпечувати гармонійний розвиток особистості кожної дитини. Слід пам’ятати: планування має бути гнучким, адже на його реалізацію можуть вплинути непередбачені чинники. План — це не формальність, а неодмінна умова успішної та плідної роботи з дітьми, де головне — не схема і форма, а зміст.

Роботу з макетами в основному планують вихователі в ІІ половину дня. Але безпосереднє ознайомлення і використання  ігрових наборів відбувається в ході організованої діяльності, де дітям надається можливість дослідити, обстежити, отримати інформацію, повправлятися тощо. 

Насичена яскравими емоційними переживаннями, гра  з макетами залишає в свідомості дитини глибокий слід, який позначається на її ставленні до людей, їхньої праці, взагалі до життя. Виготовлені макети мають спільні риси: діти самі або за допомогою дорослого обирають тему гри, розвивають її сюжет, розподіляють між собою ролі, добирають потрібні іграшки. Усе це  відбувається в умовах тактовного керівництва дорослого, спрямованого на активізацію ініціативи дітей, розвиток їхньої творчої фантазії.

 

Висновки:

 

·          для того, щоб процес формування соціально -, комунікативно – ігрової  компетенції дошкільника відбувався ефективніше, дорослими слід грати разом з ними;

 

·          починаючи з раннього віку і далі на кожному етапі дошкільного дитинства необхідно орієнтувати дітей  на  взаємодію з «партнерами однолітками», навчати способам узгодження дій з партнерами;

 

·          дорослий, граючись разом з дітьми, протягом всього дошкільного дитинства, має на кожному його етапі розгортати гру таким чином, щоб діти «відкривали» й засвоювали специфічні, поступово ускладнені способи побудови гри.

 

Рекомендації:

 

1.      Результати досвіду з формування соціально -, комунікативно – ігрової  компетенції дошкільника шляхом використання ігор - макетів   можуть бути корисними для вихователів дошкільних навчальних закладів та батьків дітей дошкільного віку.

 

2.    Досвід по використанню ігор з макетами можна рекомендувати для розповсюдження серед педагогів дошкільних закладів міста.

 

3.    Розповсюдження досвіду через публікації надасть змогу батькам ознайомитися з ефективними методами та прийомами формування соціально -, комунікативно – ігрової  компетенції дошкільника.

 

Література

1.      Базовий компонент дошкільної освіти / Науковий керівник: А. М. Богуш, дійсний член НАПН України, проф, д-р пед. наук; Авт. кол-в: Богуш А. М., Бєлєнька Г. В., Богініч О. Л., Гавриш Н. В., Долинна О. П., Ільченко Т. С., Коваленко О. В., Лисенко Г. М., Машовець М. А., Низковська О. В., Панасюк Т. В., Піроженко Т. О., Поніманська Т. І., Сідєльнікова О. Д., Шевчук А. С., Якименко Л. Ю. ― К.: Видавництво, 2012. – 26 с.

2.    Артемова Л. В. Розвиток теорії та практики дитячої гри. // Дошкільне виховання. – 2001. – № 7.

3.    Бурова А. Організація ігрової діяльності (методичні рекомендації). // Дошкільне виховання. – 2007. – № 10. – С. 8 – 13.

4.    Выготский Л. С. Игра и ее роль в психологическом развитии ребенка. // Вопросы психологии. – 1996. – № 6.

5.     Закон України «Про дошкільну освіту»

6.     Конвенція ООН про права дитини. − Всеукраїнський Комітет Захисту Дітей, 2004. − 16 с.

7.      Кононко О. Л. Соціально-емоційний розвиток особистості. – К.: Освіта, 1998. − 255 с.

8.     Кравченко Т. В. Сутність характеристики соціалізації. // Педагогіка і психологія. – 2007. – № 3. – С. 11 – 19.

9.     Кузьменко В. Соціальна компетентність дошкільнят: особливості, показники та шляхи розвитку. // Дошкільне виховання. – 2001. – № 9.

10.                        Эльконин Д. Б. Психолгия игры. – М.: Республика, 2003. – 774

 

 

 

 Друк  E-mail

Яндекс.Метрика