Нарешті весняний розквітайчик... Діти пізнають зміни у природному довкіллі, зустрічають птахів, спостерігають за комахами, святкують весняні свята ... Старші дітки готуються до випускного...

Козацька педагогіка

Національна ідея є провідною в історичному бутті кожного народу. Вона проходить через всю педагогічну спадщину минулих епох. Особливо чітко вона виражена в добу козацтва, яка породила незвичайний феномен - козацьку педагогіку.

Виховання патріотизму та національної самосвідомості – актуальна проблема сьогодення. Головним завданням на шляху її подолання є формування системи поглядів, переконань, ідеалів, традицій, звичаїв, покликаних формувати світогляд та цілісні орієнтації підростаючого покоління, передавати національний досвід, надбання попередніх поколінь.

Профільне спрямування нашого закладу - народознавче. Педагогічний колектив в роботі з дітьми ставить першочергово завдання створити необхідні умови для формування національної самосвідомості вихованців. Декілька років тому, колектив був ознайомлений з основними засадами козацької педагогіки, як частини народної.

Творчою групою педагогів нашого закладу було розроблено план-програму «Козацьке дошкілля» для розвитку дітей в умовах використання виховної системи козацької педагогіки. В ньому розкривається робота першого ступеня - родино-дошкільне виховання.

План-програму було сформовано за напрямками роботи, які поділяються на лінії. Такий розподіл не заперечує Програмі «Я у Світі» та частково реалізовує її. Це можна прослідкувати за порівняльною таблицею.

Козацька педагогіка визначає головною метою національно-патріотичне виховання хлопчиків та дівчаток – берегинь. В плані-програмі визначено напрямки виховання хлопчиків за темами «Мій рідний край», «Гей ви, хлопці, славні запорожці», «Козацькому роду нема переводу» та інші, які спрямовані на вивчення історії рідного краю, Запорозького козацтва, відродження військово-спортивного мистецтва, народних мистецьких традицій.

Для виховання берегині у дівчаток визначили такі теми «Хата моя, біла хата» - устрій житла, «Рідна мати моя, ти ночей не доспала...» - пісні моєї мами, "Ой у лузі червона калина..." – народні символи України та інші.

Творчою групою педагогів було створено орієнтовне перспективне планування за блочно-тематичним принципом та напрямками плану-програми «Козацьке дошкілля» для дітей старшого дошкільного віку. Таке поєднання передбачає використання різних форм та методів роботи з ознайомлення з народними традиціями та звичаями, історією рідного краю не виходячи за рамки визначеної в закладі теми.

Визначені форми та методи дуже різноманітні. Першочергово, це заняття з ознайомлення дітей з соціумом з пріоритетом завдань народознавчого, краєзнавчого характеру. Обов’язковою умовою є ознайомлення з козацькою термінологією.

Серед інших форм роботи можна виділити організацію народознавчих свят та розваг, екскурсій по міні-музеях дошкільного закладу та краєзнавчого музею міста, зустрічі з народними умільцями, дні родинних інтересів. В процесі реалізації плану дітям стає доступною інформація з таких галузей народних знань, як народна математика, астрономія, народна медицина, знання з природи, народний календар, фізичне виховання, трудове навчання, народна музика, хореографія, фольклор.

Орієнтовне планування спрямовує педагога на придбання, виготовлення та використання в роботі різноманітного дидактичного матеріалу.  Педагогами було створено дидактичні ігри «Україна – рідний край», «Традиції національної кухні», «Народні перлини нашої України». Було поновлено народознавчі куточки та оснащено їх матеріалом по ознайомленню дітей з життям та побутом козаків.

Формуючи знання дітей про минуле нашого народу, педагоги використовують психолого-педагогічне проектування. Орієнтовним перспективним планом передбачено організацію роботи над міні-проектами, які дозволяють дітям самим здобувати необхідні знання, занурюватися в конкретну тему та досягати спільними зусиллями певного результату. Серед проектів за тематикою є такі «Моя родина», «Національний посуд», «Хліб всьому голова» та інші. Приклад міні-проекту ви маєте змогу переглянути на екрані.

Охтирщина є козацьким краєм та має нащадків славетних козаків – Охтирський козацький полк. В рамках організованого в закладі заходу Зустрічі з цікавими людьми вихованців було познайомлено з козаками. Побачивши результати проведеної роботи – захоплені погляди дітей, їх зацікавленість – постало питання налагодження тісної співпраці з представниками цієї організації.  

Колективом було започатковано традицію відзначати 14 жовтня день Покрови Пресвятої Богородиці (покровительниці козаків) урочистим святом  «Посвята в козачата».

Сценарієм свята передбачено використання народних та сучасних пісень, віршів про козаків, український народ, народних таночків та змагань спортивного характеру у формі естафет. Особливого значення надається посвяті в козачата хлопчиків старшого дошкільного віку представниками козацької общини, які використовуючи обов’язкову атрибутику – заповіді козаків та справжню козацьку шаблю. На згадку про посвяту в козачата кожний хлопчик отримує посвідчення.

Вихователями систематично організовуються різні види залучення родин дітей до процесу виховання. Це спільні свята та розваги, участь у виставках та спеціально організовані Дні родинних інтересів. Під час яких, до групи запрошуються батьки, дідусі та бабусі, що разом з дітьми виконують різні завдання, спілкуються та вчаться знаходити спільну мову. Що є актуальними в сьогоденні.

У програмі «Козацьке дошкілля» передбачено організацію особливого виду здобуття знань  -  гуртки «Оберіг» та «Вишиванки». Педагогами закладу складено парціальні програми гуртків, які передбачають ознайомлення дітей з особливостями української народної вишивки як витвору мистецтва та найпростішими її видами для використання в дитячих роботах, народними оберегами та способами їх створення, використовуючи елементи флоромозаїки.

Зазвичай в цих гуртках займаються дівчатка, але, за бажанням, заняття можуть відвідувати й хлопчики.

Однією з форм роботи по ознайомленню дітей з народним мистецтвом є зустрічі з народними умільцями, коли до дошкільного навчального закладу запрошують людей, які володіють певним видом народного мистецтва (вишивка, скульптура, розпис тощо). Зазвичай зустріч відбувається в три етапи: виставка робіт, знайомство з народним умільцем через бесіду та виготовлення дитячих робіт в запропонованій техніці.

Однією з цікавих форм ознайомлення дітей з предметами, що пов’язані з життям та побутом козаків, є організація роботи в міні-музеї «Козацької слави». Він містить справжні старовинні речі та макети. Всі речі мають свою маленьку історію, цю інформацію внесено в паспорт міні-музею.

Система роботи нашого колективу по впровадженню основних засад козацької педагогіки в освітній процес висвітлена у методичній розробці «Козацька педагогіка в системі виховної роботи з дітьми старшого дошкільного віку». Розробка містить план-програму «Козацьке дошкілля», орієнтовний розподіл видів діяльності для дітей старшого дошкільного віку за планом-програмою, систему міні-проектів, парціальні програми для організації гуртків, заходи та сценарій свята «Посвята в козачата».

Підбиваючи підсумки роботи колективу по ознайомленню дітей з історією рідного краю, народною культурою, звичаями та традиціями свого народу, можемо стверджувати, що з допомогою власної системи роботи вдалося досягти позитивного впливу на розвиток соціальної компетентності дітей старшого дошкільного віку. Набуті знання в майбутньому допоможуть їм продовжувати розбудову нашої незалежної країни.

 Друк  E-mail

Інформаційний бюлетень "Коректурні таблиці як стимул пізнавальної активності дітей"

 Коректурні таблиці як засіб стимулювання креативності дітей

 

Креативність як здатність і, прагнення до творчої діяльності, прояву фантазії, вигадки, уяви науковці справедливо відносять до базових якостей особистості, оскільки саме вона визначає життєву позицію, спрямованість і характер дій людини незалежно від їх предметного змісту. Креативність людини будь-якого віку полягає в здатності виявляти свою неповторність, у схильності до творчості, прагненні й готовності діяти, а отже дає змогу робити відкриття, знаходити оригінальні рішення, виявляти винахідництво і раціоналізаторство. Креативна людина відчуває жагу до самого процесу творення, переживає у творчості глибокі почуття, смак долання труднощів.

В основі креативності лежить уміння нестандартно і широко мислити, без стереотипів і обмежень. Бо якщо людина мислить стандартно, то принципово нового і цікавого вона не створить. Щоразу, коли ми приймаємо якесь рішення в житті, ми спочатку розмірковуємо. Якщо ж наше мислення «зашорене», то рішення може бути не найвдалішим.

 

Креативні можливості дошкільного дитинства

 

Дитинство, передусім дошкільне, — єдиний період життя, коли творчість може стати універсальним і природним способом буття людини. Численні наукові дослідження різних часів свідчать про необмежені креативні можливості дошкільного дитинства, тому провідним завданням дорослих є створення сприятливих умов стимулювання і спрямування розвитку особистості у цей період.

На етапі дошкільного дитинства про креативність дитини свідчать:

        уміння ставити незвичайні запитання;

        здатність самостійно оригінально відповідати;

        намагання й уміння відійти від шаблону, зробити по-іншому, покладаючись на свій життєвий досвід;

        сміливість у використанні нових можливостей.  

 

Розвиток креативності як базової якості, інтелектуальної та мовленнєвої креативності особистості дошкільника потребує широкого життєвого простору, включення в різні види діяльності, достатньої свободи дій. Водночас, щоб цей простір не виявився пустопорожнім для розвитку дитини, необхідна доцільна, помірна участь дорослого. Адже нерідко ми можемо спостерігати безпорадного й знудженого малюка серед купи іграшок і предметів. Він не знає, що з цим усім можна робити. Натомість креативна дитина може тривалий час зацікавлено діяти з тим самим предметом, відкриваючи для себе його нові грані та можливості для використання. Але потрібна не просто присутність дорослого, а розумне і терпляче керівництво творчими пошуками, спробами дитини, вміння взаємодіяти, не підміняючи й не випереджаючи дитячу допитливість, а лише спрямовуючи та підтримуючи її.  Адже в обмеженому полі жорсткого керівництва й контролю креативність і пізнавальна активність не мають шансу розвинутися.

Важливою умовою організації творчої взаємодії дорослих і дітей у пізнавальній діяльності є пробудження спільного інформаційно-ігрового інтересу в процесі застосування будь-якого ефективного розвивального засобу — книги, набору картинок або сюжетної картини, багатофункціонального обладнання тощо. До таких засобів пропонуємо віднести і коректурні таблиці.

 

 

Коректурні таблиці:

вимоги та можливості застосування

 

В історії дидактики науковці і практики неодноразово зверталися до різноманітного використання предметних картинок, зокрема й у вигляді таблиць. Цікавий досвід застосування коректурних таблиць накопичено й описано логопедами і дефектологами дошкільних закладів, а в початковій освіті — грузинським педагогом-новатором Шалвою Амонашвілі. Саме тому ми вирішили не зупинятися на надзвичайному навчально-розвивальному ефекті цього дидактичного засобу, а лише ознайомити вас з міркуваннями щодо можливостей оптимізації освітньої роботи на основі коректурних таблиць, а надалі — представити досвід роботи педагогічних колективів дошкільних навчальних закладів Донеччини і Луганщини. На нашу думку, в практиці роботи дошкільних навчальних закладів коректурні таблиці й досі застосовують безсистемно, тоді як у ситуації створення дидактико-методичного супроводу для розвивальної роботи в освітньому середовищі дошкільних навчальних закладів вони могли б стати одним з ключових засобів збагачення пізнавального досвіду дошкільників.

Коректурні таблиці — це інформаційно-ігрове поле з різною кількістю клітинок (від 9 до 25), заповнених предметними картинками (цифрами або буквами; цифрами і буквами; символами чи знаками, геометричними фігурами). Картинки добирають за змістом тематично. Тематична палітра коректурних таблиць може бути досить широкою. Вона майже не змінюється в різних вікових групах, розширюється лише змістове наповнення та урізноманітнюються зв'язки між елементами теми.

 

Скажімо, тема «Осінь» для молодших дошкільників представлена коректурними таблицями з підтем: ознаки осені, осінній одяг, урожай. А для старших дошкільників тему «Осінь» розширено ще й такими підтемами, як-от: осінні роботи, підготовка тварин до зими тощо.

 

Доцільно кожну клітинку коректурної таблиці пронумерувати і підписати друкованим шрифтом — це значно розширить розвивальні можливості використання таких таблиць: мимовільно малюки запам'ятовуватимуть цифри і образ друкованого слова. Без особливих зусиль, завдяки регулярному використанню коректурних таблиць, діти привчаються запам'ятовувати, так би мовити, «зчитувати» зоровий образ надрукованого слова, зіставляти його з буквеним виразом, що у майбутньому забезпечить оптимальну техніку читання, яка базується на впізнаванні засвоєних раніше друкованих слів. Крім того, це дає змогу використовувати коректурні таблиці не лише для реалізації пізнавальних, інтелектуальних, мовно-мовленнєвих (фонетичних, лексичних, граматичних, мовленнєвотворчих) завдань, а й для вправляння дітей у математичних уміннях (порахувати, встановити послідовність, порівняти, визначити форму, дібрати предмет-замісник тощо), закріплення орієнтування в просторі («перед», «між», «вище», «нижче», «за» тощо), розвитку уваги та спостережливості дошкільників. Можливо, це і пояснює саму назву «коректурна таблиця» — таблиця, яка дає змогу коригувати наше сприйняття об'єктів і явищ дійсності: щоразу ті самі об'єкти і явища можна розглядати в новому ракурсі, під іншим кутом зору, звертати увагу на їхні характерні особливості.

Коректурна таблиця є засобом розвитку творчості також у дорослих — батьків, вихователів і навіть педагогічних колективів, які щоразу можуть знаходити нові педагогічні смисли у її використанні: вигадувати нові завдання, встановлювати нові закономірності та зв'язки між елементами таблиці. Тож створюється своєрідна інформаційно-інтелектуальна гра — розгорнута в часі і не обмежена в плані її просторового використання.

Коректурні таблиці, як і будь-які інші творчі ігри, можна використовувати в різних форматах життєдіяльності дітей — не лише у спільній партнерській діяльності з дорослими, а й під час спеціально організованої освітньої діяльності:

·         на початку заняття — як засіб активізації психічних процесів і включення дітей у навчально-пізнавальну діяльність;

·         в основній частині заняття — для уточнення знань і розширення інформаційно-пізнавального кола уявлень дошкільників, унаочнення процесу встановлення причинно-наслідкових зв'язків між об'єктами та явищами дійсності тощо.

Поза межами організованого навчання коректурні таблиці можна застосовувати як своєрідну інтелектуальну гру, в якій діти змагатимуться поодинці або командами на швидкість реакції, точність і широту сприйняття, багатший словник тощо. Головне, що забезпечує успіх їх використання, — живий інтерес дітей, радість відкриття, допитливість, мовленнєва ініціативність, задоволення від відчуття своєї інтелектуальної спроможності, які дорослий має підтримувати, ретельно оберігаючи в процесі роботи з коректурною таблицею її пізнавально-ігровий статус. Будь-який примус, тиск, різкість, формалізм з боку дорослого можуть згасити емоційний відгук дітей на інтелектуальну гру й істотно знизити її результативність. Кількість учасників такої інтелектуальної гри не обмежується. Організувати гру можна як з однією дитиною, так і з групою дітей: у будь-якому разі кожна дитина виконує завдання індивідуально. А організація групових ігор сприяє розвитку товариських партнерських стосунків між дітьми.

 

 

Рекомендації щодо виготовлення коректурних таблиць

 

Коректурні таблиці матимуть розвивальний ефект, якщо дотримуватися певних правил при їх виготовленні та використанні. Незалежно від формату таблиці, картинки обов'язково мають бути предметними, щоб забезпечити ясність і чіткість сприйняття: слухового (завдання чи запитання дорослого) і зорового (пошуку й знаходження відповіді на запитання чи розв'язання завдання в таблиці)

 

Так, у таблиці «Йдемо до школи» зображення олівця в руці може зробити запитання до картинки некоректним. Наприклад, на запитання «Яке письмове приладдя використовують учні? » очікувана відповідь — «Олівець». Але дитина бачить ще й зображення руки, що заважає сприйняттю олівця як окремого предмета. Тож правильно використовувати чітке ізольоване зображення олівця. Картинки мають бути достатньо великими, реальними, щоб дитина могла їх легко впізнати, бажано однотипними (малюнки, фотографії, схематичні зображення тощо) для полегшення їх сприйняття дітьми і дотримання естетичних вимог. Можливий варіант виготовлення коректурних таблиць з контурними зображеннями, що дає змогу використовувати завдання і на розфарбування.

 

Кількість картинок у коректурній таблиці для використання в молодшій групі має становити від 9 до 12, максимально — 16 картинок; у старшій — 20 - 25 картинок. Що менші діти, то більш очевидними мають бути зв'язки між предметами як тематичним угрупуванням.

Картинки слід добирати, не просто групуючи зображення предметів за видовою ознакою, а так, щоб стимулювати розумову діяльність дітей, активізувати психічні процеси: сприйняття, увагу, уяву, пам'ять, мовлення, мислительні операції тощо.

Наприклад, до коректурної таблиці «Квіти» потрібно дібрати не лише картинки із зображеннями ромашки, тюльпана, кульбаби і ще 13 різних квітів, до того ж такі, щоб під час роботи з цією таблицею можна було охопити різноманітні й різнорівневі зв'язки квітів як угрупування з іншими елементами буття. Тому при доборі картинок для цієї тематичної таблиці варто враховувати такі аспекти:

 

·        умови та місце зростання квітів;

·        час цвітіння;

·        способи використання;

·        сезонна, святкова «приналежність», якщо така є;

·        однорічні чи багаторічні квіти;

·        декоративні квіти чи дикорослі;

·        які комахи, птахи запилюють квіти та використовують їх для своїх потреб;

·        люди яких професій доглядають за цими квітами;

·        можливість класифікувати квіти за різними ознаками (колір, форма, розмір, аромат) тощо.

Тож під час застосування коректурної таблиці «Квіти» ми маємо змогу не лише закріпити й розширити уявлення про квіти, речі, дії та явища, пов'язані з ними, а й забезпечити формування системного бачення квітки як елемента природного й людського світу в різноманітних її взаємозв'язках.

 

 

Рекомендації щодо роботи

з коректурними таблицями

 

Існують декілька варіантів роботи з таблицями:

·        дорослий оголошує запитання або завдання, діти виконують його, пояснюють свої дії; дорослий може прокоментувати відповідь, судження (надати додаткову інформацію, оцінити виконання, уточнити деякі факти тощо). Основне завдання — завдяки уважному слуховому сприйняттю і зосередженому розгляданню таблиці знайти правильну відповідь і назвати правильне слово (слова);

·        запитання чи завдання представлені на картках за допомогою символічних знаків, які діти мають самостійно «прочитати». Дати відповідь на запитання чи виконати завдання діти мають, використовуючи спеціальні фішки (геометричні фігури, дрібні предмети, якими діти накривають картинки-відповіді), а потім прокоментувати результат виконання завдання. Суть розумових дій полягає в тому, щоб не лише знайти в таблиці правильну відповідь, а й виконати додаткові завдання — накрити, розфарбувати, порахувати, зіставити зі схемою, моделлю, символом тощо;

·        діти працюють з розлінованою, але незаповненою коректурною таблицею-рамкою і набором предметних картинок-карток, заповнюючи клітинки згідно з усними завданнями дорослого або символічними вказівками на форму (колір, букву, число, величину тощо). Такі завдання розвивають здатність орієнтуватися в таблиці, вправляють у розумінні й правильному вживанні прийменників («між», «за», «перед», «під» тощо), просторових прислівників («вище», «нижче», «справа», «зліва») і прикметників (червоний, круглий, великий тощо). Запитання і завдання (вправи), більшість з яких ми спеціально розробили для запропонованих коректурних таблиць, передбачають не єдину, а множинну, багатоваріантну відповідь, що спонукає дітей до активного сприйняття зображень, неординарного розв'язання завдання, заохочує їх до участі в інформаційній грі за змістом таблиці.

Скажімо, до таблиці «Йдемо до школи» можна запропонувати         дітям з 20 картинок обрати та назвати:

                       предмети, які складають у пенал;

                       предмети, назви яких починаються з певного звуку; мають певну кількість складів;

                       предмети, що довші за якийсь предмет;

                       предмети, які потрібні на уроці малювання;

                       предмети, яким не місце на уроці читання тощо.

Щоб не втомити дітей потоком запитань, дорослий може сформулювати окремі з них у вигляді завдань:

  серед кількох предметів знайти зайвий;

  продовжити речення, що починається з певного слова з таблиці;

  назвати одним словом низку предметів, зображених у таблиці;

  визначити «сусідів» вказаної картинки;

  встановити закономірну послідовність за певною ознакою (скажімо, вказати найважчий предмет з трьох названих);

  скласти історію за названими картинками тощо.

Є й інші вимоги щодо організації пізнавальної гри на основі таблиці. Йдеться передусім про характер, спрямованість запитань, завдань, вправ, ігор, які педагог може запропонувати дітям. Для посилення розвивального ефекту треба добирати запитання, які спонукають дитину не лише констатувати очевидний факт («Покажи, де зайчик», «Знайди, які предмети мають круглу форму», «Скільки птахів на картині?» тощо), а відшукувати правильну відповідь, аналітично «перебираючи» очима численні варіанти.

Так, під час роботи над коректурною таблицею «У світі казок» діти знаходять відповіді на такі запитання:

        Які речі ми можемо побачити лише в казках?

        Які звичайні речі у казках перетворюються на чарівні?

        Які з цих героїв добрі (злі) ?

        На що або на кого можуть перетворитися казкові речі чи герої?

Виконують такі завдання:

        назвати казкового героя, який «оселився» —

-        між Буратіно та Мийдодіром;

-        над Попелюшкою;

-        праворуч від Колобка.

Виконання завдань такого типу потребує від дітей не стільки розмірковувань, скільки швидкості реакції, уважності. Проявлена під час виконання завдання кмітливість приносить надзвичайне інтелектуальне задоволення і в командному, і в індивідуальному «заліку».

 

 

Використання коректурних таблиць на заняттях

 

Як ми вже зазначали, коректурні таблиці можуть бути ефективним засобом «включення» дітей у заняття, тобто педагоги можуть використовувати їх на початку заняття як демонстраційний засіб.

Це дає змогу не лише активізувати пізнавальні процеси, а й наблизити дітей до тематичного кола питань, над яким працює група. Так, у процесі проживання теми «Мандрівники» доречно використати коректурну таблицю «Транспорт», яка може стати опорою при закріпленні й уточненні знань дітей, при моделюванні проблемної ситуації або виконанні мовленнєво-творчого завдання.

Під час проведення основної частини заняття, об'єднавши дітей у невеличкі підгрупи, можна запропонувати їм менші за розміром таблиці. До того ж завдання, якщо воно єдине для всіх, діти можуть розв'язувати командно. У цьому випадку команди змагатимуться, хто краще виконає завдання. Можна також, щоб кожна команда одержала різні за змістом завдання. При цьому пояснення представників кожної команди щодо одержано-го завдання та його виконання є саме по собі цінним способом удосконалення зв'язного мовлення дошкільників.

Ігри на основі коректурних таблиць цікаві і різноманітні. Зауважимо, що до видання готується методичний посібник «КІТ» — калейдоскоп інформаційно-ігрової творчості, в якому, крім детально описаної технології, представлено добірку розроблених завдань, ігор і вправ до складених коректурних таблиць.

 

Завдання та організація роботи з коректурними таблицями

З огляду на конкретність мислення старших дошкільників та нестійкість їхньої уваги, ключову організаційну роль у роботі з коректурними таблицями виконує дорослий. Він ставить запитання або формулює завдання, а діти виконують їх, пояснюючи свої дії. Вихователь за потреби коментує дії дітей, оцінює їх, надає дітям додаткову інформацію, уточнення тощо.

Під час роботи з коректурними таблицями основними завданнями для дітей є такі:

  знайти правильну відповідь;

  назвати потрібне слово/слова;

  пояснити свої дії;

  висловити власну думку.

Під час виконання цих завдань у дітей формується така важлива навичка, як концентрація уваги, а ще — здатність зосереджуватися на слуховому сприйнятті та розгляданні таблиці. Вправи, завдання, ігри на основі таблиць дають змогу не лише активізувати мисленнєві процеси, а й систематизувати та збагачувати знання дітей у різних галузях. Залежно від змістової домінанти вихователь обирає ті методи роботи, які дають змогу реалізувати дидактичні завдання заняття.

Педагогами нашого дошкільного закладу виготовлено коректурні таблиці різної тематики. До них розроблено інтелектуально-мовленнєві вправи, завдання, ігри

 

Використання коректурних таблиць на заняттях

 

Вихователі використовують коректурні таблиці в різних формах роботи з дітьми, зокрема і на заняттях. Слід зауважити, що, з огляду на різноманітність завдань, які можна опрацьовувати завдяки коректурним таблицям, особливо важливого значення їх використання набуває під час проведення інтегрованих занять.

Використовувати коректурні таблиці можна на різних етапах заняття відповідно до поставленої мети. Коректурна таблиця, яку використовують на початку заняття, служить сильним мотивуючим чинником, стимулятором інтелектуальної та мовленнєвої активності. Вона може бути заповненою або порожньою, тобто зображуватись у вигляді рамки, яка в окремих випадках виконує роль своєрідного поля для складання стратегічної карти заняття. У такому випадку вихователь разом з дітьми заповнює порожні клітинки,

охоплюючи при цьому всі змістові лінії, які потрібно розглянути під час ознайомлення з обраною темою.

В основній частині заняття педагог намагається розглянути         з дітьми всі можливі взаємозв'язки та взаємозалежності, які існують між об'єктами, у межах теми заняття. Головним при цьому має стати принцип проблематизації інформаційного поля заняття. Педагог має не розкривати перед дошкільниками істину в готовому вигляді, а лише створювати умови, за яких діти вчаться знаходити її самостійно.

Наведемо приклади застосування коректурних таблиць в основній частині заняття. План заняття на тему «На іменини до Мухи-Цокотухи»

  Розмова про День народження — про традиції, подарунки, привітання тощо.

  Сюрпризний момент — лист від Мухи-Цокотухи із запрошенням на День народження.

  Робота за коректурною таблицею «День народження».

Завдання:

-   назвати, що необхідно для святкування Дня народження (святковий одяг, подарунки, квіти, смачне частування);

-   назвати, кого ще запросила на свято господиня (вихователь називає «адресу», діти — гостя);

-   назвати, хто що подарував іменинниці, орієнтуючись на вказівки вихователя — «над», «під», «між», «третя з» тощо.

  Складання розповіді за опорними словами — діти об'єднуються в команди і за заданими цифрами, які вказують на номер картинки, складають історію про

День народження.

  Робота в парах — викладання посуду за допомогою паличок Кьюізенера.

  Конструювання з паперу — складання квітки в подарунок іменинниці з кольорового паперу.

  Підсумок заняття.

План заняття на тему «Казкове містечко»

  Вправи з психогімнастики — мотивація дітей на створення казкового містечка з геометричних фігур.

  Дидактична вправа «Чарівний квадрат» — на столах із квадратів Воскобовича діти конструюють будиночки для їжачка та мишки.

  Робота в командах — діти за вказівками вихователя, враховуючи ознаки кольору, форми, викладають вулицю з окремих будиночків.

  Фізкультхвилинка.

  Робота за коректурною таблицею «Будівельний маркет».

Завдання:

-   знайти і назвати картинки із зображеннями об'єктів, які можна побачити на будівництві;

-   знайти і назвати дерев'яні, залізні, гумові речі;

-   продовжити речення — «Муляру для роботи потрібні...», «Водію для роботи потрібні...» тощо;

-   командам знайти слова, які починаються зі звука [б]. Скласти речення з цими словами.

  Робота в командах — двом командам пропонують «побудувати» дерев'яний і цегляний будинки, обравши з таблиці необхідні матеріали та інструменти.

  Малювання мешканців будиночків.

  Підсумок заняття.

 

Під час занять дуже важливо стимулювати виникнення діалогу між дітьми та схвалювати їхні намагання ставити запитання одне одному. При цьому запитання, які дорослий ставить дітям, мають стимулювати їх до внутрішнього пошуку, розмірковувань. і об'єктів, існуючі залежності та взаємозв'язки між ознаками й функціями предметів, особливостями їх застосування тощо.

У практичній частині заняття, як і в самостійній пізнавальній діяльності, доцільно організувати роботу з коректурними таблицями як роздатковим матеріалом, з яким діти працюватимуть підгрупами. Педагог залучає дітей до спільної партнерської діяльності, в якій вони могли б застосувати отримані знання та вміння, закріплюючи їх. Час від часу таку роботу варто організовувати у формі командної гри — змагання. При цьому мотивом виконання дидактичного завдання стає не пряма вказівка вихователя, а природне прагнення дітей грати і перемагати. Саме це змушує їх вслухатися, вдивлятися, швидко орієнтуватися на потрібну ознаку, властивість предмета чи об'єкта, підбирати і групувати предмети. Граючи діти можуть використовувати різні способи пошукових дій:

  практичні — перекладання, добирання;

  розумові — обмірковування варіантів розв'язання завдання, припущення, передбачення результату.

Практика свідчить, що в дидактичні ігри за коректурною таблицею, які проводять у формі змагання, діти грають охоче, з винятковою віддачею, вболіваючи за командні результати гри. Систематичне використання коректурних таблиць на заняттях забезпечує ефективний розвиток пізнавальних здібностей дошкільників.

На заняттях, де ми лише починаємо ознайомлювати дітей з певною темою, доцільно використовувати дидактичні ігри на встановлення зв'язків між поняттями у межах цієї теми. Спочатку дошкільників ознайомлюють з основними поняттями, а потім деталізують отримані знання, звертаючи увагу на деякі особливості та нюанси.

Так, спочатку ми розглядаємо узагальнене поняття, наприклад, «дерева». Потім уточнюємо їх різновиди, а саме: хвойні, листяні. Далі переходимо до подальшого уточнення:

  хвойні — це сосна, ялина, ялиця;

  листяні — береза, дуб, осика тощо.

Під час роботи над темою «Дім, домівка» розглядаємо значення цього поняття стосовно природного середовища: дім для рослин, тварин, людей — як місце їх перебування, мешкання. Поступово уточнюємо поняття:

  дім для рослин — луг, болото, море;

  дім для тварин — вулик, барліг, нора, дупло;

  дім для людини — будинок, палац, хмарочос.

Коректурні таблиці, опрацьовані на заняттях, варто використовувати в самостійній ігровій діяльності дітей.

 

Секрети дидактичної рамки

 

Зауважимо, що ефективним засобом стимулювання пізнавального інтересу є не лише готові коректурні таблиці, а й так звані дидактичні рамки — розліноване на квадрати ігрове поле (наборне полотно) й набір предметних картинок-карток. Діти, виконуючи словесні завдання-інструкції вихователя (старші дошкільники вже можуть самі давати завдання-інструкції своїм ровесникам), поступово заповнюють ігрове поле-рамку й одночасно контролюють правильність виконання дій кожним з учасників. Ігрова діяльність з дидактичною рамкою сприяє розвитку здатності орієнтуватися в таблиці, вправлянню дітей у розумінні й правильному вживанні просторових прислівників (між, за, перед, вище, нижче, під), прикметників тощо. У роботі з дидактичною рамкою перевагу віддають самостійній пізнавальній активності дітей, а дорослий переважно є організатором або партнером по грі.

Пропонуємо використовувати для самостійної пізнавальної діяльності на основі дидактичної рамки такі види завдань:

  на складання певної послідовності;

  на систематизацію предметів чи об'єктів;

  на орієнтування у просторі таблиці.

Педагог за допомогою символічних позначень, літер та цифр встановлює послідовність, у якій дитина має викласти картинки в дидактичній рамці.

Основною метою завдань на систематизацію предметів чи об'єктів є виділення певної системи, яка містить всі об'єкти, та розбиття цієї системи на декілька підсистем за певною ознакою. Починати роботу слід із завдань на кшталт:

  розкласти на різних рядах усі картинки із зображенням предметів за формою;

  розкласти на різних рядах усі картинки із зображенням предметів за кольором;

  розкласти на різних рядах усі картинки із зображенням предметів за розміром.

Поступово завдання ускладнюють, предмети класифікують за двома, а іноді й за трьома ознаками, при цьому вони можуть бути як протилежними, так і близькими за значенням. Завдання на виділення ознак, які доповнюють характеристику об'єктів, можуть бути такими:

  відшукати асоціативні пари;

  назвати слова-синоніми;

  назвати слова, що римуються;

  визначити пари «друг — ворог»;

  дидактична гра «Кому що потрібно» тощо.

Завдання цього типу дають змогу навчити дітей орієнтуватись у таблиці, рухаючи очима по горизонталі і по вертикалі, з'ясовуючи «адресу» об'єкта. Починати роботу варто з визначення «будиночків» (вертикальні ряди) і «поверхів» (горизонтальні ряди), з часом діти навчаться знаходити їх одночасно. Якщо дошкільники легко справлятимуться з цим завданням, доцільно ввести символічні позначки: своєрідні осі координат, де стрілочками та цифрами позначені напрямки пошуку. За допомогою карток, на яких задано параметри пошуку, діти вже без участі дорослого можуть знаходити потрібні об'єкти або самостійно вигадувати й записувати відповідними символами завдання для інших на знаходження картинки за «адресою». Така ігрова діяльність удосконалює вміння дітей орієнтуватися в різних напрямках руху.

Мотивацією до гри можуть стати такі завдання:

         назвати «адресу», за якою мешкають казкові герої;

         за заданою «адресою»

         розкласти по місцях продукти з супермаркету;

         знайти скарби тощо.

Отже, досвід свідчить, що використання в освітньому процесі коректурних таблиць є надзвичайно ефективним засобом розвитку креативності, пізнавальної активності та самостійності дошкільників.

 

 

Ігри з використанням коректурних таблиць для розвитку пізнавальної діяльності дітей

 

Гра «Що до чого підходить»

Можуть грати четверо - шестеро дітей. Із набору карток на столі дитина обирає будь-яку і накриває ту картинку на таблиці, яка пов'язана з нею логічним зв'язком: пір'ячко - лебідь, бо в лебедя є пір'я; банани - слон, бо вони також з Африки; сир - миша, бо вона їсть сир тощо.

 

Гра «Загадкові знаки»

Гру можна використовувати як на занятті, так і в позанавчальній діяльності. Попередньо вихователь обговорює з дітьми картки з символічними позначками, домовляючись між собою, які з ознак ці картки позначатимуть. Скажімо:

  круглу форму позначатиме м'яч, прямокутну — зошит, трикутну — прапорець;

  жовтий колір — курча, зелений — листок, червоний — вишня;

  великий розмір — хмарочос, маленький — одноповерховий будиночок.

Потім вихователь пропонує дітям знайти на таблиці картинку за сукупністю ознак. Наприклад, діти одержують картки із зображеннями м'яча, курчати і хмарочоса. Тож мають знайти на коректурній таблиці відповідний об'єкт — круглий, жовтий, великого розміру (гарбуз).

Як ускладнення можна запропонувати аналогічне завдання на основі протиставлення: «Круглий, але не сонце, барвистий, але не веселка».

 

Гра «Відшукай будиночок»

На столі — картки із зображеннями різних видів житла. Діти по черзі обирають картку і на-кривають нею відповідне зображення тварини чи птаха на коректурній таблиці. Доречно про-понувати дітям складати речення за результа¬том розв'язання завдання, скажімо: «Слон живе у джунглях». Як ускладнення можна запропо¬нувати дітям картки не із зображенням, а зі сло¬ вом, що його позначає: барліг, нора, лігво, пече¬ра. Перед грою вихователь зачитує дітям надпис на картці.

 

Гра «Порівняй за величиною»

Гру можна проводити і на занятті, й під час самостійної пізнавальної діяльності дітей. Для гри знадобляться картки з цифрами або смужки різної довжини (геометричні фігури різного розміру).

Вихователь пропонує дітям розкласти цифри чи смужки на коректурній таблиці так, щоб позначити закономірність — від найбільшого до найменшого; від найвищого до найнижчого, від найширшого до найвужчого.

 

Мовленнєво-творча гра

«Складаємо історію за картинками»

Гра сприяє розвитку фантазії, активізації мовлення, логічного мислення, дає дітям змогу встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, утворювати сюжетні лінії на основі опорних слів. Для гри дітей доцільно об'єднати у невеличкі під-групи по 4 —6 осіб, кожна з яких одержує картку із вказаними номерами картинок з коректурної таблиці й запропонованим алгоритмом розповіді. Вихователь пропонує членам команди за відведений час скласти історію, домовившись між собою, в якій послідовності її розповідатимуть та з якого слова розпочинатимуть.

Після виконання завдання вихователь може запропонувати намалювати чи записати складену історію (або лише її план). Варіант добору картинок з опорними словами та структурно-логічних схем розповідей може бути таким:

  Був собі...

  Одного разу...

  Раптом...

  А тут...

  І тоді.

Алгоритм роботи з коректурними таблицями економічного змісту

 

Коректурна таблиця — це інформаційно-ігрове поле, що розділене на клітинки, заповнені предметними картинками, символами, буквами тощо. Під час роботи з таблицею діти мають встановити максимальну кількість різнопланових зв'язків (колір, форма, величина, розміщення, призначення) між її елементами.

Специфікою занять з економічного виховання є формування первинних економічних знань, умінь і навичок щодо понять, з якими дитина не стикається в повсякденному житті (бюджет, бартер, ресурси, потреби, валюта тощо). З огляду на це ми вибудували алгоритм роботи з коректурними таблицями економічного змісту. Він складається з трьох етапів: підготовчого, основного та заключного.

На першому етапі ми ознайомлюємо дітей з теоретичним матеріалом з опорою на наочність (картки, картинки, схеми). Під час роботи водночас поповнюємо предметно-розвивальне середовище: технологічні карти та розробляємо алгоритми роботи з ними, виготовляємо макети сімейного бюджету тощо. Це сприяє урізноманітненню освітнього процесу та успішнішому оволодінню дітьми економічними поняттями, уявленнями, збагаченню враженнями, а ще — розширенню знань дошкільників про навколишню дійсність. На другому етапі ми розширюємо й поглиблюємо знання дошкільників шляхом інтеграції занять з використанням самостійно розроблених та виготовлених інтелектуально-супровідних карток із різними завданнями економічного змісту. Опрацювання цих завдань спрямоване на забезпечення максимальної активності кожної дитини під час індивідуальних і групових форм роботи. Інтелектуально-супровідні картки складаються з 10 клітинок. Розробляючи завданнями до них, ми частково використали технологію коректурних таблиць.

На інтелектуально-супровідних картках ми пропонуємо дітям виконати завдання на кшталт:

  накрити фішками КР (капітальні ресурси), ТР (трудові ресурси), ПР (природні ресурси);

  відповісти на запитання «Що зображено зліва від клітинки під номером...?»;

  назвати, у якій клітинці зображена формула СБ (сімейного бюджету);

  назвати, що зображено в нижньому ряду в першій клітинці зліва тощо;

  обвести кружечком потреби всіх рослин (тварин);

  розв'язати проблемну ситуацію «На безлюдному острові» (зобразити схематично те, що ти візьмеш із собою на острів);

  з'єднати пари картинок (скажімо, продукти й рослини, з яких вони виготовлені);

  ігри: «Плутанина» (визначити, що зайве в ряду — природні ресурси: вода, вугілля, стакан); «Книга скарг» (назвати, які тварини потребують нашої допомоги; заповнити сторінку в книзі скарг рослин);

  запропонувати, використовуючи малюнок, можливий бартер із товаришем у групі;

  розгадати кросворд «Сімейна економіка»;

  відшукати, у якій клітинці зображений макет сімейного бюджету тощо.

Робота над інтелектуально-супровідними картками передбачає розв'язання дошкільниками завдань індивідуально, у підгрупі або разом з батьками. Вивчаючи певну тему, завдання на картці можна використовувати частково або повністю: наприклад, дитина виконує завдання в одній клітинці (намалювати сімейний портрет) або в кількох (з'єднує стрілочкою складові сімейного бюджету).

Над кожною інтелектуально-супровідній карткою дитина пра¬цює протягом кількох занять з економіки, може брати її у вільний час, здебільшого упродовж другої половини дня. Результатом цю роботи є заповнена картка і сформований базовий обсяг знань, що дає змогу дитині вільно на ній орієнтуватися.

 

Використання цих карток на заняттях сприяє розвитку пізнавальних інтересів, інтелектуальних здібностей, мовлення, математичних уявлень дошкільників, уміння орієнтуватися в просторі, а також стимулює дітей до пошуку та відкриття нового. Адже, працюючи над інтелектуально-супровідними картками, кожна дитина самостійно шукає шляхи розв'язання проблемно-пошукових завдань.

На основному етапі ми маємо змогу найбільш якісно реалізувати особистісно-орієнтовану модель спілкування з дошкільниками. Для цього ми створюємо проблемні ситуації, які формують активний пізнавальний інтерес дітей до економічної культури.

Третій етап передбачає проведення підсумкових і узагальнювальних економічних занять з використанням коректурних таблиць, які повністю відповідають коректурним таблицям Наталії Гавриш. їх ігрове поле поділене на 20 клітинок, що містять завдання економічного характеру.

 

 

Тематичні блоки програмового матеріалу з економічного виховання

Програмовий матеріал з економічного виховання ми розподілили на чотири основні тематичні блоки: «Сімейна економіка», «Потреби» (людини, рослин, тварин), «Гроші. Валюта», «Ресурси».

Життя кожної дитини починається в родині. Сім'я виховує в дитині культуру споживання, спілкування, пізнання, що є основою для розвитку економічної культури дошкільника. У сім'ї дитина отримує не лише первинні економічні знання. Вона, так би мовити, живе в сімейній економіці: розв'язує такі завдання, як «хочу» і «можу», що скільки коштує, як поводитися з речами, стикається з економічними проблемами, які розв'язують члени сім'ї (придбання продуктів і товарів, складання меню, розподіл сімейного бюджету).

У межах цього тематичного блоку діти дізнаються, що все те, що людина хоче мати й має змогу придбати, — це те, без чого вона не може жити, тобто її потреба. Потреба — це необхідність мати певні умови життя, діяльності, матеріальні об'єкти. Це люди або соціальні чинники, без яких людина відчуває дискомфорт.

Щоб задовольняти потреби членів сім'ї, необхідні кошти, тобто гроші. Діти дізнаються, що гроші — це феномен, передусім економічний. Вони можуть культивувати в людях добро і зло, їх можна розглядати як засіб виживання і процвітання, накопичення і заощадження. У межах цього тематичного блоку важливо підвести дітей до висновку, що не все в житті можна купити за гроші.

Щоб заробляти й отримувати гроші, необхідно працювати. Усі дорослі працюють і виробляють все те, що необхідно для життя і задоволення потреб людей: продукти, речі, іграшки, книжки тощо. І все це об'єднує економічне поняття: «ресурси». У межах тематичного блоку «Ресурси» діти ознайомлюються з різноманіттям природних, капітальних, трудових ресурсів та способами їх використання.

 Друк  E-mail

Заняття як основна форма організації навчальної діяльності

Заняття як основна форма організації навчальної діяльності.

Методичний порадник

 

 Зміст

 

1.

Класифікація занять

 

            4

2.

Заняття з навчання дітей рідної мови та розвитку мовлення

 

            8

3.

Заняття з художньої літератури

 

            11

4.

Заняття з ознайомлення дітей з довкіллям

 

            12

5.

Заняття з образотворчого мистецтва

 

            13

6.

Літературні джерела

             

            15

 

Форма – це зовнішнє вираження певного змісту. Форма навчання – це навчально-виховний процес у загальноосвітніх закладах, що здійснюється з групою дітей чи індивідуально. Це зовнішній вираз узгодженої діяльності педагога і дітей, що здійснюється в певному порядку і режимі.

Основною формою навчання дошкільників у процесі організованої пізнавальної діяльності є заняття. 

 

Класифікація занять

Заняття з позиції спрямованості змісту бувають односпрямовані або предметні та різноспрямовані або міжпредметні. 

Односпрямовані заняття – це такі заняття, зміст яких лежить в площині однієї галузі знань, та хід заняття відбувається в межах одного виду діяльності, хоча можуть застосовуватись й інші види дій.

Предметні заняття розрізняють за провідним видом діяльності – мовленнєве, логіко-математичне, природознавче, музичне, фізкультурне  та інші. Такі заняття супроводжуються вказівкою на наявність певної тематики. В такому разі краще при формулюванні назви заняття підкреслити його змістову спрямованість («Гості», «Будуємо дорогу»), а не провідний вид діяльності, наприклад, «Формування вимови звука «К»». Ми маємо вказати на мету, якої прагнемо досягти, а не те, чим будемо займатися. Також, слід утримуватись від недоречних гасел у назві заняття: «Ім’я за ім’ям – дорогою життя», що не відповідає аудиторії, для якої проводитиметься заняття.

Предметне заняття можуть бути тематичним, якщо всі завдання, які планується вирішити, педагог підпорядкує розкриттю певної теми засобами конкретної діяльності, наприклад, заняття з логічно-математичного розвитку з теми «На гостинах у ведмедів» (за мотивами казки «Три ведмеді»), у ході якого через різні складові математичної галузі (форма, величина, лічба, просторове орієнтування) буде реалізовано тему гостин.

Різноспрямовані заняття – це заняття, зміст яких об’єднує різні галузі знань та види діяльності. До цієї групи можна віднести інтегровані та комплексні заняття.

Інтегроване заняття – це заняття, спрямоване на розкриття цілісної сутності певної теми засобами різних видів діяльності, що об’єднуються у широкому інформаційному полі заняття через взаємне проникнення та збагачення.

Перевага інтегрованого заняття полягає у можливості формування системного знання, оскільки задіяними виявляються елементи знань з різних галузей. В старшій групі в разі потреби інтегроване заняття може об’єднувати два заняття. Через це такі заняття відрізняються збільшенням часових та просторових меж порівняно з традиційним предметним заняттям. Так, тривалість інтегрованого заняття у старшій групі може тривати до 40 хвилин, причому урізноманітнення способів навчання, регулярна зміна видів діяльності, емоційна насиченість заняття – дають змогу зберегти високий рівень працездатності дітей. Єдиним сигналом до закінчення заняття може стати зниження пізнавальної активності дітей, перші ознаки їх втоми. Інтегровані заняття можна проводити з першої молодшої групи

Комплексне є заняття, спрямоване на різнобічне розкриття сутності певної теми засобами різних видів діяльності, що послідовно змінюють один одного.

 В інтегрованому занятті об’єднання відбувається з проникненням елементів однієї діяльності в іншу, тобто межі об’єднання розмиті та дуже важко відокремити один вид діяльності від іншого.

В комплексному занятті одна діяльність змінює іншу і цей перехід відчутний: помалювали, тепер пограємо, а потім послухаємо казку.

Комбіновані заняття на відміну від інтегрованих складаються з окремих частин. не пов’язаних між собою. Кожна частина має  свої завдання з одного або різних розділів програми. На комбінованих заняттях усі діти беруть участь у різних напрямках діяльності, зміна яких підтримує інтерес до навчального матеріалу. сприяє формуванню умінь розподіляти й переносити увагу, активізує пізнавальні процеси і мовлення дітей.

Класична модель класифікації занять за дидактичними цілями включає в себе  заняття з формування нових знань, заняття на закріплення  раніше засвоєних знань та на заняття з контролю за якістю  засвоєння знань, умінь та навичок, які традиційно називаються підсумковими. 

До групи занять з формування нових знань належать односпрямовані, тобто предметні заняття, націлені на вирішення конкретних навчальних, розвивальних завдань, на формування нових умінь, ознайомлення з новою для дітей інформацією. За характером діяльності можуть бути навчально-ігрове та навчально-пізнавальне заняття.

Навчально-ігрове – це заняття, в якому для вирішення навчальних завдань активно застосовують елементи ігрової діяльності.

Навчально-пізнавальне заняття спрямоване на виконання визначених програмою завдань. Вони бувають:

·        Побудовані на основі дидактичного матеріалу (дидактична наочність, дидактичні гра).

·        На основі художнього тексту (за мотивами казки, на матеріалу ігрового вірша тощо)

·        З елементами експериментування.

 До другої групи занять належать навчально-ігрові, сюжетно-ігрові та ігрові заняття.

Сюжетно-ігрові заняття відрізняються від інших наявністю єдиної сюжетної  лінії, що є стрижнем всього заняття та визначає його логіку. Ігрові елементи можуть бути представлені театралізацією, драматизацією, ігровими ситуаціями, рухливими, словесними іграми тощо. Сюжет може бути побудований на основі літературного чи фольклорного твору. Цей вид занять має свої особливості:

1.     Навчальні та розвивальні завдання вирішуються  і процесі розгортання сюжету, під час ігрової ситуації.

2.     Логічна структура – входження в сюжет, визначення загальної мети руху (дій, пошуку), розподіл ролей та обов’язків; основна частина – власне розгортання ігрового сюжету; прикінцева частина з післядією – обговоренням підсумків гри, складання карти, запису витрат, створення альбому тощо.

3.     Облаштування середовища відповідно до задуму.

4.     Не планується часто.

Ігрове заняття носить тренінгів характер  та включає в себе ті самі елементи, що і попередній вид заняття. Але, якщо в сюжетному занятті вихователь виступає ключовою фігурою, то в ігровому його роль – диригувати грою, допомагати дітям створювати та розвивати ігровий сюжет.

До третьої групи занять належать заняття-змагання, заняття-шоу, ігрові заняття.

Заняття-змагання не обов’язково носять спортивний характер, це можуть бути інтелектуальні змагання – турнір знавців, вікторина, художній конкурс, виставка тощо. Слід зазначити, що цей вид занять доцільний лише в старших групах, причому саме процес презентації досягнень, а не результат повинен домінувати.

Заняття-шоу останнім часом набули популярності, як вид зразкового показового заняття. Цей вид легко впізнати  уже за типом запису, який нагадує сценарій. Це заняття для гостей, діти на ньому – глядачі. Кожному відведено своє місце й роль від початку. Недоліки в тому, що мовленнєва, інтелектуальна  активність дітей на такому занятті не передбачається, підготовка до нього тривала та виснажлива.

За способом організації дітей на занятті заняття поділяються на групові чи супергрупові, тобто  з усією групою (фронтальні), підгрупові (від 8 до 15 дітей), індивідуально-підгрупові (від 4 до 8 дітей) та індивідуальні (від 1 до 4 дітей). 

Вважається, що протягом дня достатньо планувати 1 групове, 1 підгрупове та 1 індивідуальне заняття. Найдоцільнішим способом організації для інтегрованого чи комплексного заняття є загальногруповий спосіб.

Односпрямовані, предметні заняття доцільніше проводити підгрупами, оскільки в умовах зменшеної кількості дітей, вихователю легше організувати індивівдуальну роботу, надати допомогу, скоригувати свої дії щодо змісту та структури заняття.

На відміну від індивідуальної роботи, яка, по суті, є реактивною дією, індивідуальне заняття можна визначити як дію сплановану, як важливий елемент системи навчання, що є незмінним для усіх дітей групи. Його відрізняє більша свобода у виборі часових та просторових меж, тобото індивідуальне заняття може проводитись у будь-який зручний для вихователя і дітей час (прийом, прогулянка, самостійна діяльність, вечірній час), що дає можливість максимально враховувати індивідуальні особливості та потреби кожної дитини.

 

 Заняття з навчання дітей рідної мови та розвитку мовлення

Провідною формою навчання дітей рідної мови та розвитку мовлення є різні види занять: індивідуальні (1-4 особи); індивідуально-групові (4-8осіб) та групові (до 15 осіб). Якщо у групі за списком 25 і більше дітей, їх розподіляють на дві чи більше підгруп.

Групові заняття можуть бути комплексними або тематичними, на яких присутні до 15 осіб та проводять в усіх вікових групах 1 раз на тиждень.

На комплексних мовленнєвих заняттях об’єднують три цілком самостійних завдання: зв’язне мовлення (на кожному занятті), словник (або граматика), звукова культура мовлення. Загальну тему таких занять не визначають.

Комплексні заняття проводять 1 раз на тиждень упродовж 3 тижнів укожного місяця. Тематичне заняття проводять на четвертому тижні кожного місяця у групах дітей молодшого та старшого дошкільного віку за розділами «Словникова робота», «Виховання звукової культури мовлення» та «Формування граматичної правильності мовлення». У старшій групі можна проводити тематичне заняття  зі зв’язного мовлення.

 

Приклад планування занять із розвитку мовлення впродовж одного місяця

Тижні

Види заняття

Структура заняття

Місяці кварталу

І

ІІ

ІІІ

І

Комплексне

1.     Зв’язне мовлення

2.     Граматика

3.     Словник

 

 

 

ІІ

Комплексне

1.     Зв’язне мовлення

2.     Граматика

3.     Звукова культура мовлення

 

 

 

ІІІ

Комплексне

1.     Зв’язне мовлення

2.     Словник

3.     Звукова культура мовлення

 

 

 

ІV

Тематичне

 

Звукова культура мовлення (або зв’язне мовлення)

Словник

Граматика

 

На заняттях з розвитку мовлення активність дітей виявляється в розумовій діяльності. Впродовж заняття вони слухають, відповідають на запитання, розповідають, міркують, порівнюють, встановлюють причинно-наслідкові зв’язки і залежності. узагальнюють. Рухова активність димтини обмежена. 

 

Вимоги до організації та проведення мовленнєвих занять:

1.     Ретельна підготовка до заняття, визначення його змісту і прийомів навчання: місце заняття в системі інших занять з рідної мови, наявний рівень знань і умінь дітей, чітко визначені мовленнєві завдання та мовний зміст.

2.     Оптимальня інтенсивність мовленнєвого навантаження: дітям потрібно давати досить складні завдання, виконання яких вимагало б активної мовленнєвої та розумової діяльності.

3.     Виховний характер заняття. Заняття мають допомагати виховати такі морально-вольові якості, як цілеспрямованість, дисциплінованість та інші, що позитивно впливають на формування пізнавальних інтересів.

4.     Емоційний характер заняття. Належне місце має бути відведено гумору, жартам, українським прислівям, приказкам, забавлянкам, загадкам. Емоційна атмосфера залежить від того, як педагог читає вірші, оповідання, якими словами, з якою інтонацією, мімікою розповідає, запитує, дає вказівки.

5.     Максимальна мовленнєва активність на занятті. Дитина має слухати, думати, бути готовою дати відповідь. Загальнодидактичні вимоги:

-         формулювати запитання так, щоб спонукати їх до відповіді;

-         запитання адресувати усім дітям, а вже потім викликати одного для відповіді;

-         запитувати почергово;

-         не працювати довго з однією дитиною;

-         не звертатися кілька разів підряд до  тієї самої дитини;

-         викликати дітей не в тому порядку, в якому вони сидять;

-         розсаджувати на заняттях таким чином, щоб вони добре бачили вихователя, не відволікати їхню увагу зауваженнями дисциплінарного характеру, проводити заняття спокійно, впевнено, в живому темпі, водночас надаючи дітям можливість поміркувати;

-         залучати дітей до контролю за мовленням тих, хто відповідає,  до оцінювання відповіді

Увага! Надмірна кількість наочності гальмує мовленнєву активність.

6.     Максимальне використання ігрових прийомів навчання: дидактичні, народні, рухливі ігри з текстами та діалогом, ігрові вправи, сюрпризи, забавки, ігрові життєві ситуації спілкування, в яких дитина виступає в ролі активного мовця.

7.     Невимушеність і розкутість дітей на занятті.

8.     На кожному комплексному занятті одночасно вирішуються три різні мовленнєві завдання.

9.     Взаємозв'язок із заняттями з інших розділів програми (ознайомлення з довкіллям, природою, художньою літературою).

10.                Поєднання колективного характеру заняття з індивідуальним підходом та диферинційованим навчанням.

11.                Фронтальні форми роботи мають поєднуватися з індивідуальними завданнями та роботою з підгрупами дітей.

12.                Організація заняття залежить від конкретних завдань та змісту: можуть проводитись в груповій кімнаті, музичному залі, на майданчику тощо.

 

Організація  і методика проведення занять залежать від вікових особливостей дітей.

У групі дітей раннього віку використовують такі методи розвитку мовлення: розглядання картинок і розповіді вихователя за їх  змістом; розповідання коротеньких оповідань, казок; читання віршів з ілюстративним матеріалом і без нього; дидактичні ігри; сюжетні покази-інсценівки; показ мультимедіа з розповіданням вихователя; показ настільних театрів.

На четвертому році життя дитини використовуються такі методи: дидактичні ігри з наочним матеріалом, народні ігри, рухливі ігри з текстом, розглядання картинок, іграшок, предметів, бесіда та нескладні розповіді за їх змістом. мовленнєві ігрові вправи, мсовленнєві ситуації, розповіді вихователя. Діти ще малоактивні, тому вихователь сам повинен більше розповідати, пояснювати, залучати дітей до відповіді за допомогою навідних і допоміжних запитань.

На заняттях в середній групі вихователь широко послуговується ігровими прийомами, ілюстративним матеріалом. Використовуються такі методи: розповідь за сюжетною картинкою, складання розповідей з власного досвіду за аналогією до змісту картинок, описування іграшок, предметів, самостійні розповіді на основі спостереження, переказування художніх творів.

Діяльність дітей старшого віку набуває навчального характеру. Їм пропонують більш складні методи розвитку мовлення: написання листів, різні види розповідей з власного досвіду, за літературними зразками, за планом, творчі розповіді (етюди, мініатюри, сценарії тощо).

 

 

Заняття з художньої літератури

Заняття з художньої літератури проводять у дошкільному закладі щодня:

*    фронтальні і групові – двічі на тиждень;

*    індивідуальні та індивідуально-групові - тричі на тиждень;

*    заучування віршів – один раз на тиждень.

 

Заняття з художньо-мовленнєвої діяльності

№ з/п

Вид

Тип

1.      

Читання та розповідання казок

Фронтальне

2.      

Читання оповідань морально-етичної та гумористичної спрямосаності

Фронтальне, групове

3.      

Заучування віршів

Індивідуальне

4.      

Розігрування забавлянок, утішок, пісень

Групове, індивідуально-групове

5.      

Ігри-драматизації

Групове, індивідуально-групове, фронтальне

6.      

Етичні бесіди

Індивідуальне, фронтальне

7.      

Узагальнені бесіди (про письменників, улюблених героїв тощо)

Фронтальне

8.      

Показ різних видіфв театрів: театр іграшок, тіньовий, байковий

Групове, фронтальне

9.      

Показ мультимедіа

Групове, фронтальне

10.               

Перегляд телепередач

Групове, фронтальне

11.               

Театралізовані ігри

Індивідуально-групове, групове

12.               

Ігри за сюжетами худождніх творів

 

Індивідуально-групове, групове

13.               

Інсценування художніх творів

Групове

14.               

Прослуховування аудіо-записів

Фронтальне

 

Сучасна методика пропонує багатий спектр видів занять з ознайомлення з літературними творами. Їх можна групувати за різними параметрами:

 

-         За літературними жанрами:

Заняття з ознайомлення з малими фольклорними жанрами

Заняття з ознайомлення з казками

Заняття з ознайомлення з оповіданнями

Заняття з ознайомлення з поетичним словом

Заняття з ознайомлення з байкою (старший дошкільний вік)

Заняття-образи. Через застосування літературних та фольклорних творів різних жанрів дітям презентують художній образ, зосереджуючи увагу на способах вираження цього образу в різних літературних жанрах.

                          

-         За основним видом художньо-мовленнєвої діяльності:

Читання або розповідання;

Художня комунікація (розмова вихователя з дітьми на основі прочитаного раніше твору)

Літературні творчі ігри (діти стають співавторами казки чи розповіді, реалізують власну словесну творчість)

Літературні вікторини (підсумкові)

Драматизація, театралізація.

 

Заняття з ознайомлення дітей з довкіллям

До організації і проведення занять з ознайомлення дітей з довкіллям ставляться певні вимоги:

1.     Серйозна підготовка вихователя - підбір дидактичного матеріалу, попереднє відвідання місця спостереження або екскурсії, добір словесної наочності тощо.

2.     Взаємозв’язок програмних завдань із ознайомлення  дітей з довкіллям з інших розділів програми.

3.     Занурення дітей в активну пізнавальну діяльність, яка б стимулювала мислительні процеси (аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, умовисновки). Провідним прийомом стимулювання є запитання вихователя причинного характеру.

4.     Домінування на заняттях ігрових прийомів і методів навчання – дидактичні ігри, вправи, рухливі ігри, ігрові ситуації, хороводні ігри.

5.     Невимушеність і розкутість дітей на занятті.

6.     Емоційна насиченість

7.     Наявність проблемних ситуацій, елементів дослідницької діяльності щодо перетворення предметів і явищ довкілля, виготовлення страв, одягу лялькам, досліди з рослинами, природними явищами тощо.

8.     Інтегрована спрямованість занять.

9.     Комбінований характер занять із ознайомлення дітей з довкіллям вимагає від вихователя поєднання у його структурі різних видів діяльності для досягнення однієї мети та різних педагогічних методик, об’єднаних єдиною сюжетною лінією.

 

Заняття з образотворчого мистецтва

Види занять з образотворчого мистецтва за формою організації дітей:

-         Індивідуальне;

-         Групове;

-         Фронтальне.

Індивідуальне заняття є доцільним під час спостережень у довкіллі (пошукаємо красу разом), розглядання побутових предметів, об’єктів природи,  арт-об’єктів (творів мистецтва, продуктів творчості дитини); проведення зображальних вправ та експериментування з матеріалами.

Групове заняття – форма спільних вправ та дій, спрямованих на уточнення знань та осмислення способів дій. Педагог об’єднує дітей в групи за власної ініціативи чи за бажанням дітей.

Фронтальне – передбачає роботу вихователя з усією групою дітей.

 

Тип заняття зумовлений його метою:

- діагностичне;

- інформаційне;

- корекційно-розвивальне (закріплювальне, уточнювальне);

- творчо-реабілітаційне (арт-терапевтичне).

За характером діяльності та змістом розрізняють:

-         Теоретичні (мистецтвознавчі);

-         Практичні (зображальні);

-         Комбіновані (взаємозв’язок художньої теорії та естетичної практики);

-         Комплексні, інтегровані (будуються на синтезі та взаємодії мистецтв).

Теоритичні заняття головною метою мають введення дитини у світ мистецтва, ознайомлення з поняттям «мистецтво», його видами, жанрами, творчим процесом та інше. Ці заняття проводять з раннього віку, розглядаючи з дітьми арт-об’єкти (іграшки, книжки, твори мистецтва), розповідаючи про них (мистецтвознавча розповідь) тощо. Головне завдання педагога – адаптувати інформацію для дітей відповідного віку.

Практичні заняття передбачають активне занурення дітей в світ художньої практики: зображувальних матеріалів, способів художньої обробки матеріалів, дій із зображувальними засобами, обладнанням, устаткуванням для цієї діяльності.

Комбіновані заняття поєднують у собі теоритично-мистецтвознавчу та практично-творчу частини  -  мають теоритичну та практичну частини.

Комплексні (інтегровані) заняття надають педагогові можливість розвивати у дітей цілісне, категоріальне світосприймання, а дітям – формувати узагальнені способи дій, цілісні уявлення про мистецтво як форму існування краси, про художню практику як спосіб пізнавання світу та його освоєння. На таких заняттях можна скористатися різними техніками, матеріалами, способами.

За видами художньої практики розрізняють такі заняття:

-         Малювання;

-         Ліплення;

-         Архітектурна діяльність;

-         Декоративна діяльність.

Малювання. На цих заняттях діти ознайомлюються з різними способами створення малюнка, зображальними матеріалами, приладдям, техніками.

Види занять з малювання:

-         Предметне (малювання предметів);

-         Сюжетне ( передавання сюжету, дії, стосунків);

-         Декоративне (малювання орнаменту та декорування предметів).

Ліплення. На цих заняттях діти ознайомлюються зі створенням об’ємного зображення за допомогою пластичних матеріалів.

Види занять з ліплення:

-         Предметне;

-         Сюжетне;

-         Декоративне.

Класифікація  занять скульптурою:

«людина», «тварина», «символ-знак».

На архітектурно-конструкторських заняттях діти ознайомнлюються з мистецтвом архітектури, оволодівають способами створення різних споруд, матеріалами, творчістю архітектора-проектувальника.

Заняття декоративною діяльністю є засобом ознайомлення з призначенням декоративного мистецтва, його змістом, матеріалами, творчим процесом майстра.

Класифікують за видами художньої практики:

-         Декоративне малювання;

-         Декоративне ліплення;

-         Аплікація;

-         Вишивання;

-         Плетіння;

-         Орігамі;

-         Печворк та інше.

Заняття декоративною діяльністю розгортаються за такими напрямками:

-         Робота з орнаментом,

-         Виготовлення предметів,

-         Декорування предметів.

Види занять за формою організації:

-         Гра,

-         Екскурсія,

-         Праця,

-         Арт-терапевтична сесія.

Види занять за провідним методом заняття:

-         Споглядання;

-         Занурення;

-         Мостецтвознавча розповідь;

-         Мистецтвознавча бесіда;

-         Художньо-дидактична гра;

-         Вправи-експериментування з матеріалами;

-         Вправи у способах дій і техніках;

-         Творчий проект.

 Література

1.     Богуш А.М., Гавриш Н.В. Дошкільна лінгводидактика: Теорія і методика навчання дітей рідної мови в дошкільних навчальних закладах. Підручник / За ред.. А.М. Богуш. Друге видання, доповнене. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2011. – 704с.

2.     Богуш А.М., Гавриш Н.В. Методика ознайомлення з довкіллям у дошкільному навчальному закладі. Підручник для  ВНЗ. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2010. – 408с.

3.     Богуш А.М., Гавриш Н.В. Методика організації художньо-мовленнєвої діяльності дітей у дошкільних навчальних закладах. Підручник для студентів вищих навчальних закладів факультетів дошкільної освіти. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2010. – 304с.

 

4.     Сухорукова Г.В., Дронова О.О., Голота Н.М., Янцур Л.А. Образотворче мистецтво з методикою викладання в дошкільному навчальному закладі. Підручник. За заг. Ред.. Г.В. Сухорукової. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2010. – 376с.

 Друк  E-mail

Заходи "Гармонія руху" 2015

ЗАХОДИ

спрямовані на проведення фестивалю

«Гармонія руху»

щодо збереження та зміцнення здоров’я дітей  дошкільного віку

ДНЗ « Орлятко»  2015 р.

 

Мета:

збереження та зміцнення фізичного здоров’я дитини, активізації роботи з художньо-естетичного розвитку в гармонії з її руховою активністю.

 

 

 

з/п

Зміст роботи

Термін виконання

Відповідальні виконавці

І.

Робота з кадрами

 

1)    Видати наказ по ДНЗ про проведення Всеукраїнського фестивалю «Гармонія руху»

 

Вересень

Завідуюча

2)     Донести до відома педагогів Наказ № 01-04/115 а від 09.09.2015 р.  Про проведення обласного фестивалю «Гармонія руху»

 

 

26.09.2015

 

Вихователь - методист

 

3)    Розробити заходи по групах  на тему: «Гармонія руху»

 

До 10.10.2015

Вихователі

ІІ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІІ.

Робота з батьками

 

1)       Підготувати пам’ятки-поради, папки-пересувки для підвищення освіченості батьків на тему:

-         «Музика і рух – гармонія та здоров’я»

-         «Організація художньої діяльності дитини вдома»

 

 

15.10.2015

 

Музичний керівник.

Інструктор з фізкультури

2)    Організувати виставку поробок з природного матеріалу «Осінні фантазії»

 

15.10.2015-23.10.2015

Вихователі

Робота з дітьми

1)       Формувати у дітей технічні навички роботи з різними матеріалами через різні види образотворчої діяльності та гуртків «Вишиванки», «Оберіг»

 

15.10.2015 - 23.10.2015

 

Вихователі

в усіх вікових групах

2)       Розвивати музикальність та танцювальну творчість дітей шляхом проведення музичних занять, музичних ігор, занять гуртків «Веселі музики» (оркестр дитячих шумових інструментів), «Танцюємо разом» (хореографічний)

 

15.10.2015

 -

23.10.2015

 

Інструктор з фізкультури,

музичний керівник,

вихователі вікових груп

3)    Підготувати та провести розваги:

            - «Пригоди в осінньому лісі»;

            - «Осінній ярмарок».

 

21.10.2015

23.10.2015

 

Вихователі вікових груп, музичний керівник

4)    Підготувати та провести свято «Посвята в козачата» за участі представників Охтирського козацького полку

15.10.2015

 

Інструктор з фізкультури,

музичний керівник,

вихователі вікових груп

5)       Розвивати артистичні здібності дітей через показ вистави «Коза-Дереза»

 

20.10.2015

 

Музичний керівник, вихователі вікових груп

6)       Організувати роботу картинної галереї творів художнього мистецтва за темою «Осінь золота»

15.10.2015 -

23.10.2015

Вихователі вікових груп

 Друк  E-mail

Активна робота з кадрами "дошкільний інтернет"

 «Дидактичні ігри

як засіб формування знань дошкільників

про культуру різних народів»

Мета та завдання:

Активізувати творчий потенціал педагогів щодо створення умов для формування у дошкільників знань про культуру різних народів.

Матеріал:

-          мольберт-магнітна дошка;

-          різнокольорові папірці, ножиці;

-          паперові частини «вежі», фломастери;

-          ноутбуки;

-          картки із завданнями;

-          картки зі словами, фломастери та листки А3 формату для роботи з гостями.

 

 

План проведення

 

І. Організаційна частина. Вправа «Казкова країна»

Уявіть собі казкову країну з дивними містами, чарівною природою. В цій країні живуть цікаві та водночас  своєрідні люди. Крім того, що вони дуже відрізняються зовні, ще вони дуже відрізняються мовою та думками, культурою та традиціями. А які вони я вам пропоную уявити та відтворити через ці клаптики паперу.

Педагоги вирізають та прикріплюють чоловічків до мольберта.

Які гарні та різні чоловічки! Вони не можуть знайти спільної мови, тому що їх ніхто цьому не навчив.

 

ІІ. Основна частина.

Так і ми на Землі всі різні, але намагаємось знайти між собою спільну мову. Лише різниця в тому, що ми можемо навчитись спілкуватись з іншими народами.

Програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» орієнтує нас, педагогів-дошкільників, на те, щоб прищепити шанобливе ставлення до людей різних національностей шляхом ознайомлення з їх культурою.

Давайте з’ясуємо, які саме завдання ставить перед нами Програма, якими засобами можлива їх реалізація та які напрямки роботи слід використовувати.

 

Вправа «Вежа»

Для цього ми побудуємо вежу взаєморозуміння між чоловічками казкової країни.  Вежа буде складатись з трьох ярусів: завдання, засоби та напрямки.

Розділимось на команди.

Кожна команда заповнює свою частину вежі, а потім презентує.

 

Завдання:

-          збагачувати та систематизувати знання про соціальне довкілля (об’єднання людей);

-          сприяти засвоєнню дитиною моральних цінностей;

-       розширювати  знання  про  Україну  як  Батьківщину,  інші  країни  та  народи  світу, людство;

-          розширювати  знання  про державну символіку, національних героїв;

-          збагачувати досвід сприймання культурних надбань людства;

-          виховувати етнічно цінні способи спілкування.

Засоби:

-          Безпосереднє спілкування з представниками різних національностей;

-          Ознайомлення з традиціями, звичаями та обрядами інших народів;

-          Читання художньої літератури різних країн;

-          Вивчення фольклору: прислів'я та приказки, казки тощо;

-          Ознайомлення з декоративним мистецтвом, наприклад, з національними ляльками;

-          Рухливі ігри, з використання національних атрибутів;

-          Розгляд творів мистецтва;

-          Дидактичні ігри;

-          Відвідування музеїв та організація міні-музеїв в дошкільних закладах та інше.

Шляхи:

  1. Матеріальна культура: основний тип поселення, житла, предмети побуту; одяг (національний костюм), прикраси, національні страви, транспортні засоби, знаряддя праці
  2. Духовна культура: народні звичаї, традиції, свята, мова, народна творчість, мистецтво
  3. Нормативна культура: суспільно-людські моральні якості, правила спілкування в середині етносу та за його межами.

 

Для кожного педагога важливо створити належні умови для реалізації педагогічних завдань. Одним із засобів формування знань дітей про різні національності та їх культуру є дидактична гра. Сьогодні ми повправляємось у виготовленні таких розвивальних посібників.

 

Практична робота.

Кожен з вас отримає власне завдання та самостійно його виконає, а потім презентує. Виконувати завдання будемо з допомогою комп’ютерів та інтернет-мережі.

Завдання:

1.      Формувати знання про національний одяг

2.      Поповнити знання дітей про страви різних народів

3.      Розширювати  знання  про державну символіку

4.      Формувати знання про представників різних рас

5.      Збагатити знання дітей про казки народів світу

6.      Розширити знання про предмети побуту – посуд.

7.      Поглибити знання дітей про  національні свята різних народів.

8.      Формувати знання дітей про національні особливості житла людей різних народів

 

Робота психолога з гостями.

Вправа «Розуміємо без слів»

Психолог працює з гостями під час практичної роботи педагогів

 

А зараз презентуємо розвивальні посібники, які виготовили.

 

ІІІ. Заключна частина.

Всі ми знаємо біблійну притчу про Вавілонську вежу – символ розбрату та  незлагоди. Дивлячись на вежу, яку збудували ми, як ви гадаєте – чи є вона корисною для цих чоловічків, чи знайдуть тепер вони спільну мову? Хто вважає, що так, намалюйте посмішку своєму чоловічкові.

Учасники малюють посмішки

Скільки радісних облич!

Збудуємо кожен в своєму серці вежу добра, миру та порозуміння з надією на краще майбутнє для наших дітей.

 

Дякуємо за увагу!

 Друк  E-mail

Яндекс.Метрика